Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
15.02.2016 12:48
Гроші на утилізацію сміття: хто платитиме за «банкет»?
Вже найближчим часом парламент може взятися за розгляд питання про зобов’язання виробників забезпечувати переробку та утилізацію своєї продукції після її споживання.
Вже найближчим часом парламент може взятися за розгляд питання про зобов’язання виробників забезпечувати переробку та утилізацію своєї продукції після її споживання. Варто нагадати, що це передбачено діючим законом про відходи. Проте досі в Україні не розроблений механізм реалізації цього «почесного» обов’язку виробників пакувальних матеріалів.
Порядок впровадження частини цих положень мала в свій час реалізувати «славнозвісна» постанова КМУ № 915. Цей документ покладав на держпідприємство «Укрекокомресурси» відповідальність за утилізацію відходів ввезеної упаковки. Підприємства, що її ввозили, сплачували збір. Та як виявилося, такий «інструментарій» належно не запрацював. Невдовзі постанова втралила чинність.
І ось з’явилися законодавчі ініціативи, які передбачають врегулювання цих питань. У якому вигляді й коли саме, вони будуть реалізовані, сьогодні сказати важко. Проте відомо, що цього тижня під час найближчого засідання у парламентському природоохоронному комітеті депутати планують розглянути два відповідних законопроекти. Не виключено, що один з них буде запропоновано на розгляд ВР вже найближчим часом.
Зокрема у ВР внесено три законопроекти № 3198, № 398-1 та № 4028. Кожен з них передбачає запровадження в Україні європейської моделі «розширеної відповідальності виробника», хоча власне механізми такої реалізації у кожному законопроекті пропонуються різні. Про що йде мова?
Відповідно до діючих у ЄС правил, виробник несе відповідальність за переробку та утилізацію своєї продукції після її споживання. Такий підхід було введено на початку 1990х років у Німеччині, Франції та Швеції. А згодом це було визнано як найкращий та найоптимальніший принцип. Незабаром його впроваджено на рівні ЄС. Й сьогодні таким принципом керуються більшість розвинутих країн світу. Також він впроваджується в Азії та Африці.
Впровадження цього принципу зазвичай має дві основні мети. Перша полягає в збільшенні проценту збору і переробки вторинної сировини. Друга передбачає перекладення фінансової відповідальності з громадян та державних органів на виробників пакувальних засобів.
Отже такий принцип має запровадити й наша держава. Це зокрема передбачено угодою про асоціацію.
Тож ми маємо упродовж кількох років реалізувати у себе на законодавчому рівні директиву Європейського парламенту і Ради 2008/98/ЄС від 19 листопада 2008 року про відходи. У цьому документі зазначається, що запровадження розширеної відповідальності виробника є одним із засобів підтримки розробки та виробництва товарів, що повністю враховують та полегшують ефективне використання ресурсів впродовж усього їхнього життєвого циклу, включаючи їх відновлення, повторне використання, розбирання та перероблення без шкоди для вільного обігу товарів на внутрішньому ринку. Також зазначено, що заходи, щодо впровадження розширеної відповідальності виробника можуть включати прийняття повернутої продукції та відходів, що лишилися після використання такої продукції, так само як і подальше управління відходами та фінансова відповідальність за таку діяльність.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
Топ за тиждень
Популярне
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
43080
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
17749
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 15338
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 14397
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 12557
Контакти
E-mail: [email protected]