Посилено відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство
Новий євроінтеграційний закон, що посилює відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство, є кроком до справедливості, захисту прав людини та побудови суспільства без страху.
Сьогодні, 19 грудня 2024 року, Україна робить ще один важливий крок на шляху до європейських цінностей, впроваджуючи євроінтеграційний закон, який значно посилює відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство. Зміни, які набрають чинності, не просто текст у законодавстві — це відповідь на суспільний запит і реальність, де тисячі людей щодня стають жертвами насильства.
Як адвокат по сімейним справам, я бачу, як зміни в законодавстві можуть кардинально змінити життя людей. Але закон сам собою — це лише частина рівняння. Як він працюватиме на практиці? Чи зможе він стати справжньою перепоною для кривдників? Давайте розберемося.
Малозначність насильства більше не аргумент
Однією з найбільших перемог нового закону є те, що «малозначність» факту насильства більше не може бути підставою для уникнення відповідальності.
На практиці ця норма має ключове значення. Раніше я неодноразово стикалася з випадками в адвокатській практиці, коли кривдник, завдаючи психологічних травм своїй родині, виправдовувався відсутністю «видимих» наслідків. Уявіть собі: жінка або дитина в сльозах, морально знищені, але кривдник іде додому з формулюванням «відсутність складу злочину». Тепер такі сценарії повинні стати рідкістю.
Діти — невидимі жертви стають видимими
Автоматичне визнання малолітніх та неповнолітніх потерпілими, якщо вони були присутні під час акту насильства, є ще одним революційним нововведенням.
Це положення знімає бар’єр, який тривалий час існував у правовій системі. У багатьох країнах, таких як Іспанія та Швеція, діти визнаються жертвами домашнього насильства автоматично. Ці країни давно зрозуміли: травма від того, що дитина стає свідком насильства, може бути не менш руйнівною, ніж пряма фізична шкода.
У своїй практиці я бачила дітей, які буквально «замерзали» від страху в присутності своїх батьків. Тепер у таких ситуаціях держава має можливість діяти швидше та рішучіше.
Гендерно зумовлене насильство та сексуальні домагання: нові правила гри
Введення окремих статей до Кодексу України про адміністративні правопорушення за гендерно зумовлене насильство та сексуальні домагання — це крок до конкретизації відповідальності.
Розмір штрафів поки що не виглядає надто вражаючим, але головне — у зміні суспільної парадигми. У сусідній Польщі сексуальні домагання караються значно суворіше, і цей факт уже змінив поведінкові моделі в суспільстві. Штраф у 1360–2720 грн може здатися незначним, але він показує: проблема не ігнорується, а стає частиною публічного діалогу.
І що важливо, домагання в електронному просторі, яке раніше було «сірим» юридичним полем, тепер має чіткі наслідки.
Суворіше покарання — шанс для ресоціалізації?
Запровадження громадських та виправних робіт як форми покарання — ще одна інновація. Уявіть: кривдник не просто відбуває покарання, але й повертає щось корисне суспільству.
Однак питання в тому, як ці роботи контролюватимуться. У деяких державах, наприклад, у Норвегії, успішно працюють програми ресоціалізації, де громадські роботи поєднуються з психологічними тренінгами для кривдників. Україні варто було б запозичити цей досвід.
Терміновий заборонний припис: життя без страху
Збільшення строку адміністративного затримання до 12 годин — це перший крок до реального захисту жертви. Кожна година, протягом якої кривдник перебуває під вартою, дає постраждалим можливість зібрати думки, звернутися за допомогою і знайти захист.
У багатьох країнах ЄС заборонні приписи часто супроводжуються електронними браслетами для кривдників. Упровадження таких технологій в Україні може значно знизити ризик рецидиву.
Розлучення під час вагітності: право на безпеку
Ще одна важлива новація стосується права на розлучення під час вагітності чи протягом першого року життя дитини у випадках насильства.
На перший погляд, це може здатися незначною зміною, але для багатьох жінок вона стане рятівною. Я не раз чула від своїх клієнток: «Я хотіла піти, але боялася, що мене не зрозуміють». Тепер закон дає їм цю можливість.
Кол-центр як точка опори
Створення спеціального кол-центру для запобігання домашньому насильству — це ще один важливий інструмент. У світі подібні центри вже давно довели свою ефективність. В Австралії, наприклад, подібні сервіси працюють 24/7, забезпечуючи постраждалих не лише порадами, а й прямим контактом із правоохоронцями та соціальними службами.
Український кол-центр має потенціал стати точкою опори для тисяч жертв.
Чи вистачить сил на зміни?
Україна зробила важливий крок уперед, але чи зможе система впоратися із таким викликом? Кількість протоколів зростає, а кривдники стають дедалі хитрішими у своїх діях.
Головне завдання зараз — зробити так, щоб новий закон запрацював не тільки на папері, а й у реальному житті. Це означає навчання суддів, поліцейських, соціальних працівників і психологів. Це означає створення нових ресурсів для постраждалих.
Я вірю, що сьогоднішній день — це початок великих змін. І хоча попереду багато роботи, кожен крок у напрямку захисту прав людини є кроком до справедливості.
Сьогоднішній закон — це не лише про боротьбу з насильством. Це про гідність, про право жити без страху і про майбутнє, яке ми можемо створити разом.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 599
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 553
- Реформа "турботи" 173
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 110
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики 75
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35111
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
28807
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 13871
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11214
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10582