Чому комунікаційно Кремль опинився на 2 кроки попереду після розмови президентів
У першій комунікації українського і російського президентів Володимир Зеленський зайняв програшну позицію.
Адже не дотримався одного важливого правила: лідирує той, хто першим сказав своє слово для суспільного простору.
Новина про першу телефонну розмову Володимира Зеленського і Володимира Путіна стала несподіванкою. Так чи інакше всі очікували, що обіцяний українським президентом діалог відбудеться. Проте ніхто не чекав, що Україна дізнається про це від Кремля.
Саме у російського президента першими повідомили про телефонний дзвінок. У Зеленського лише підтвердили факт розмови.
Чому важливо першим сказати своє слово?
Бо тільки так можна зафіксувати за собою ініціативу та лідерство. Ще під час президентських перегонів Зеленський почав обіцяти українцям, що готовий до прямих переговорів із Путіним, що здатен на все заради повернення військовополонених і врегулювання ситуації на Донбасі. Ця риторика продовжилася і під час його президентства. Він формував образ людини, яка здатна з ноги відчинити двері кабінету Путіна і викласти просто у вічі всі претензії та вимоги.
Діалог справді відбувся. Та через те, що першим про нього повідомила команда Путіна, а не Зеленського, український президент опосередковано зайняв позицію об’єкта, а не суб’єкта ініціативи. Розмова начебто відбулася з ініціативи української сторони. Але ключове слово тут «начебто». Бо виникає логічне питання: чому факт розмови, ініційованої Україною, став відомим суспільству з російських джерел?
Як варто було вчинити офісу українського президента?
Бути першим. Особливо у такому важливому питанні, як припинення війни. Якщо ця розмова справді була запланована українською стороною, якщо Володимир Зеленський хотів зберегти образ лідера, готового покласти край іграм Кремля, першоджерелом новини мав бути Офіс президента України. А підтвердження заяви Кремля, що вийшло за декілька годин після повідомлення Дмитра Пєскова, не є позицією.
Прес-служба Зеленського мала підготувати «рибу» новини та видати повідомлення одразу після того, як президенти поклали слухавки. За потреби – розширити інформацію згодом, надати деталі журналістам в особистих коментарях. Але критичне питання декількох хвилин – дати коротке повідомлення першими. Тим більше, Офіс президента будує офіційну комунікацію в Facebook, де проблема оперативності взагалі не стоїть.
Чому Москва опинилася на 2 кроки попереду Києва?
Бо сьогодні Пєсков посилив своє інформаційне лідерство додатковими роз'ясненнями розмови, підкріпивши новини деталями. Він розставив ті акценти, які потрібні були саме Кремлю. Проте Київ так і залишився з 4 реченнями офіційної заяви Офіса президента.
У комунікаціях час вирішує все. Особливо у таких критичних питаннях, як війна та україно-російські стосунки. В комунікаційному протистоянні виграє той, хто першим сказав своє слово. Жодні підтвердження, ексклюзиви чи відеозвернення не мають такої інформаційної сили, як заява, що випереджає всі інші повідомлення.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 481
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 446
- Реформа "турботи" 152
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 99
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
28963
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19230
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
14418
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12889
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10882