Чим закінчиться транзитна війна України з Росією?
Позитивне для України вирішення суперечки в рамках СОТ може стати негативним прецедентом не лише для Росії, а й для всього світу, оскільки мова йде про нівелювання одного з найбільш потужних протекціоністських заходів у рамках СОТ.
Тиждень тому Україна перейшла на якісно новий етапврегулювання тривалої торгівельної суперечки з Російською Федерацією. Так, 9лютого Україна направила у Світову Організацію Торгівлі (СОТ) вимогу простворення Групи експертів у межах справи щодо обмеження Росією транзитуукраїнських товарів до Казахстану та Киргизстану. Підставою для такого рішення сталапозиція Москви стосовно даного питання. 10 листопада 2016 року відбулисяконсультації з Російською Федерацією щодо врегулювання наявної проблеми.Результатом їх проведення стала відмова Москви йти на будь-які поступки.Представники Кремля виходили з того, що такі заходи є обґрунтованими і сприяютьзахисту економічної безпеки Російської Федерації. У зв’язку з цим Україна йперейшла до наступного етапу врегулювання суперечки – експерти СОТ маютьоцінити ситуацію й дати висновок стосовно правомірності кроків російськогоуряду.
Перш завсе, слід розуміти, що ця справа є лише одним із елементів великої торгівельноївійни, яка ведеться між Україною та Росією. Москва не тільки обмежує транзит, ай прямо блокує імпорт деяких вітчизняних товарів. Тому, зважаючи на негативніекономічні наслідки (за даними Міністерства економічного розвитку і торгівліУкраїни скорочення експорту до Казахстану та Киргизстану призвело до збитку в400 млн. доларів США) Київ змушений реагувати на відверто протиправні дії збоку свого східного сусіда. Цікаво, що 16 грудня 2016 року у СОТ вже булоухвалено рішення щодо створення експертної групи для розгляду суперечки, якастосується введених Росією обмежень на імпорт українських вагонів тазалізничного устаткування. Відповідно, у випадку з транзитним спором такожварто очікувати позитивного для Києва рішення. Утім, слід зважати на те, що целише початковий етап врегулювання наявної проблеми. Проте навіть такий крокукраїнської сторони викликав занепокоєння Москви. 13 лютого 2017 рокупрес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков вже заявив про те, що Росіявідповість на позов України, використовуючи засоби міжнародного права, а такожнаголосив на тому, що поки немає сенсу обговорювати можливі наслідки для Росіїрішення України.
Відповідно,варто очікувати активних дій російської сторони аж до встановлення новихобмежень. Утім, ситуація складається не на користь Москви, навіть не дивлячисьна те, що її представники посилаються на ст. ХХІ Генеральної угоди з тарифів іторгівлі – введення обмежень спрямованих на захист національних інтересів. Варторозуміти, що вони повинні мати тимчасовий характер, а не перетворюватися наперманентний засіб для здійснення тиску, як це спостерігається в данійситуації. Особливо слід звернути увагу на те, що обмеження також не є вигіднимидля Казахстану та Киргизстану. Тому крім загальнозрозумілого політичногопідтексту (протистояння між Україною та Росією) до наявної проблеми долучаєтьсяцілеспрямований позаекономічний вплив Кремля на центральноазійські держави.
Наостанок варто зазначити, що позитивне для України вирішення даної суперечкиможе стати негативним прецедентом не лише для Росії, а й для всього світу, оскількимова йде про нівелювання одного з найбільш потужних протекціоністських заходіву рамках СОТ. Тому слід готуватися до важкого процесу, оскільки в ньому можевирішуватися не лише проблема торгівельного протистояння України й Росії, а йціла низка суперечок між іншими державами.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 477
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 444
- Реформа "турботи" 151
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 98
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19145
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12766
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
12338
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10724
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 9448