Енергетична криза в Україні і шляхи її подолання
Якщо компромісу не буде знайдено, то збитки від конфлікту понесуть пересічні громадяни, яким знову загрожують віялові відключення електроенергії та холод в оселях.
З кожним днем блокада залізничних шляхів на Донбасіпровокує вищий рівень кризової ситуації в усій Україні. Поки активістидекларують наміри розширювати географію економічного «ембарго» для окупованихтериторій, профільне Міністерство палива та енергетики пропонує Кабміну ввестинадзвичайний стан в енергетиці, пов’язаний з дефіцитом вугілля на тепло- та електрогенеруючихстанціях. Якщо компромісу не буде знайдено, то збитки від конфлікту понесутьпересічні громадяни, яким знову загрожують віялові відключення електроенергіїта холод в оселях.
Ситуація і справді складна. На антрацитовому вугіллі, якевидобувають переважно на тимчасово окупованій території Донбасу, працює багатостанцій, кілька з них – критично залежні від палива цього типу. Добова потребаУкраїни складає 40 тис. тонн, в режимі надзвичайного стану – 20 тис. Введенняостаннього дозволить країні протриматися близько 40 діб на існуючих запасах,однак для того, щоб налагодити імпорт антрациту, уряду необхідно більше 50 дібз урахуванням проблем на європейському ринку даного товару та логістичнихнюансів. Відтак, за будь-якого сценарію, продовження блокади загрожує вкрайнегативними наслідками для населення вже через місяць.
На превеликий жаль, в цьому питанні переплелось чималопротиріч, як суто економічного, так і політичного чи навіть моральногохарактеру. З одного боку, поставки вугілля з окупованих територій є найбільшрентабельним способом забезпечення українських громадян електрикою і теплом.Всі інші способи довші, дорожчі і складніші. З іншої сторони, важко щосьзаперечити тим, хто наголошує на неприпустимості торгівлі з ворогом під часфактичної війни. Адже купуючи вугілля в окупантів, ми за свій же рахунокпідтримуємо їх здатність надалі вести проти нас бойові дії. Нарешті, необходиться і без політики, так як для багатьох учасників блокади ці дії –гарний привід нагадати про себе суспільству і заручитися підтримкою. Так чиінакше кожна сторона має свої переконливі аргументи не робити жодних поступокодна одній. А це значить, що вичерпати конфлікт і його наслідки на даному етапіпрактично неможливо.
Для того, аби вирішити проблему, очевидно, недостатньобудь-яких короткострокових і швидких дій. Сторони мають усвідомити, що рішення перебуваєу площині більш стратегічних кроків. Зокрема, активістам, що блокують поставкивугілля, варто зрозуміти, що від їх дій в підсумку постраждають мільйонипересічних громадян, їх співвітчизників. І в уряду слід вимагати не такнегайного припинення торгівлі з окупантами, як розробки і впровадженняконкретного плану економічної політики стосовно окупованих територій, який бидав зважені відповіді в тому числі на питання торгових відносин з Кримом ічастиною Донбасу до моменту їх повернення під юрисдикцію української влади.Своєю чергою, уряд має не апелювати до безальтернативності вугільних поставоквід бойовиків, не посилатися на дорожнечу імпортного вугілля, а запропонуватигеть інакший варіант, а саме, поступове переобладнання генеруючих потужностейукраїнських підприємств на паливо тих марок, котрі добувають на контрольованійукраїнській території. За оцінками експертів, це може зайняти близько 2-хроків, але з урахуванням тривалості конфлікту на Сході, навіть такий довгий ізатратний процес може цілком виправдати себе. Адже якби ще уряд прем’єраЯценюка з часу першого запровадження надзвичайного стану в енергетиці влітку2014-го року почав реалізувати таку стратегію, на сьогодні питання моральноїдилеми торгівлі з ворогом вже б не загострювало кризу в суспільстві.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 477
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 444
- Реформа "турботи" 151
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 98
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19145
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12766
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
12338
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10724
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 9448