Дії Савченко підривають легітимність української держави
Не буде великої несподіванки, якщо Москва погодить обмін полоненими між бойовиками і групою українських громадян на чолі з Савченко в обхід офіційного Києва. В такому разі ми отримаємо прецедент з багатьма важливими наслідками.
Звістка про таємні переговори Надії Савченко з ватажкамитерористичних «ЛНР/ДНР»не стала несподіванкою, тим паче на фоні численних публічних заяв народного депутатапро необхідність встановлення прямих контактів між Києвом і Донецьком.
Звісно, проблема звільнення українських заручників зполону бойовиків сьогодні є найпріоритетнішою, і ми зобов’язані всімадоступними нам способами повернути наших громадян в їх сім’ї. Однак, якщо хтосьгадає, що діалог між Савченко і лідерами псевдореспублік інспірований виключнобажанням вирішити проблему полонених, то сильно помиляється.
Бойовики вже десятки разів зривали обмін людьми і стількиж відмовляли українській стороні в обміні «всіх на всіх». І це при тому, щозазначена формула ніколи не була кількісно рівноцінною. Наприклад, останньогоразу бандформування відмовилися обмінюватися за формулою «240 на 40», тобто зрозрахунку, що ми віддаємо їм 240 осіб, вони нам – в шестеро менше. Відтак,очевидно, що просто обмінятися бранцями підконтрольні Кремлю анклави не хочуть.І не даремно, адже заручники – чи не єдиний вкрай дієвий інструмент впливуРосії на Україну, з якого у Москві хочуть отримати максимально політичнихдивідендів, а не просто повернути захоплених українськими військами терористівта їх поплічників. До того ж саме обмін полоненими на даний момент залишаєтьсяфактично єдиним компонентом мінського процесу, який ще потроху жевріє. Тому нанього Кремль і покладає великі надії.
Також дії Савченко не можуть бути розцінені як її власнаініціатива в особистих політичних чи будь-яких інших цілях, оскільки російськіспецслужби з доброї волі ні з ким на контакт не йдуть (нагадаю, що Захарченка іПлотницького на зустріч із Савченко привезли саме співробітники ФСБ Росії). Натомістьутаємничені рандеву у Мінську переслідують зовсім інші цілі.
Нещодавно в пресі з’явилася інформація, буцімто Савченкозустрічається з родинами полонених, запевняючи їх, що українська влада нічогоне робить для звільнення заручників, закликає тиснути на президента і напрямудомовлятися з бойовиками в обхід офіційних представників України в Мінську. Ставкана сім’ї заручників не може не спрацювати, адже останніх дуже легкомобілізувати, вони ладні на все, аби тільки допомогти своїм рідним. ЗавданняСавченко – переконати цих людей, що їх рідних можна врятувати з полону виключночерез прямі контакти з бойовиками ОРДЛО. І не буде великої несподіванки, якщо Москвапогодить такий обмін між бойовиками і групою українських громадян на чолі зСавченко в обхід офіційного Києва. Втакому разі ми отримаємо прецедент з багатьма важливими наслідками.
По-перше, це продемонструє, що всі складні проблеми зокупованими територіями найкраще вирішувати з ними безпосередньо, тобто мовайде про апробацію все того ж прямого діалогу з «ДНР/ЛНР», який,в результаті, зводиться до визнання факту громадянської війни в Україні.По-друге, таким жестом Росія покаже, що ефективно вирішувати проблеми конфліктуна Донбасі можна без участі інститутів української влади та їх представників,які займають непорушну позицію щодо агресора та котрих підтримує міжнароднаспільнота. Це автоматично делегітимує офіційний Київ у процесі врегулюванняконфлікту на сході країни. Врешті-решт, Москва хоче продемонструвати, що готовавирішувати конфлікт лише з тими, кого сама призначить повноважними від України.І, на превеликий жаль, на роль таких повноважних у нас відгукується все більшеполітиків, в тому числі тих, котрих ще вчора самих рятували з російської в’язниці.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 477
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 444
- Реформа "турботи" 151
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 98
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19145
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12766
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
12338
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10724
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 9448