Антикризовий податок
Оподаткування відсотків за депозитами – потрібно, але не сьогодні
Минулого тижня уряд підготував пакет заходів, які мають на меті допомогти з наповненням державного бюджету. Серед запропонованих кроків був анонсований і податок на доходи фізичних осіб від депозитів. Цей податок неодноразового пропонували ввести раніше, зокрема, в проекті Податкового кодексі він фігурував зі ставкою 5%. Цього разу було запропоновано встановити ставку нового податку на рівні 15% для осіб з щомісячним доходом нижче 10 мінімальних заробітних плат (тобто 121,8 тис. грн. на даний момент) і на рівні 17% для осіб з доходом понад цю суму. Це точно відповідає базовим ставкам на прибуток фізичних осіб за будь-якими іншими доходами. Уряд запропонував обкладати цим податком лише ті банківські внески, що перевищують 50 тис. грн., і вже наступного ж дня планку було підвищено до 100 тис. грн. За оцінками уряду, лише 1,5% власників депозитів тримають на рахунку понад 100 тис. грн., проте на них припадає 70% усіх банківських заощаджень.
Використання депозитів - популярний метод наповнення бюджету за кордоном під час криз державних фінансів. Наприклад, в країнах, що розвиваються, податок на доходи від депозитів, переважно з’явився під час глобальної фінансової кризи 2008-2010 рр. Так, у Латвії з початку 2010 р. був запроваджений податок на депозити на рівні 10%, в Угорщині – на рівні 20%. Але найбільш показовою є тогорічна криза на Кіпрі. Уряд острову, який потребував 10 млрд. євро додаткових коштів для уникнення дефолту, тоді підвищив ставку податку на відсотки за депозитами вдвічі - з 15% до 30%. Крім того, він розглядав можливість запровадження одноразового податку на основну суму депозитів - 6,75% за внесками менше 100 тис. євро (близько $129 тис. на той час) і 9,9% за внесками, більшими за цію суму. Таке оподаткування мало на меті поповнити бюджет на 5,8 млрд. євро. Проте воно зівштовхнувся з бурхливими протестами населення і панічним відтоком депозитів з банків, адже усі депозити до 100 тис євро є застрахованими і мають бути сплачені в повному обсязі. Невдоволених кіпріотів не заспокоїла навіть пропозиція президента Ніколаса Анастасіадіса зробити виняток для власників депозитів, менших 20 тис. євро. В результаті, кіпрська влада обмежилася однократною "стрижкою" незастрахованих депозитів обсягом понад 100 тис. євро. Згодом подібний підхід до порятунку банквскої системи від нестатку ліквідності розглядав і Євросоюз. В Брюселі пропонували ввести з 2016 року схему, за якої проблемні банки, котрі вичерпали усі можливості залучення коштів через, наприклад, продаж акцій чи випуск облігацій, мали б право обкладати депозити обсягом понад 100 тис. євро спеціальним збором.
У спокійні часи податок на депозити застосовується здебільшого в розвинутих країнах, а також в країнах, що розвиваються, в складі Євросоюзу. Наприклад, у Японії банківські внески обкладаються за ставкою 15%, у Німеччині –25%, у Швейцарії – 35%, у Нідерландах – від 37% до 52%. В країнах, що розвиваються, ставки за цим податком було знижено після завершення глобальної кризи і зараз вони переважно нижчі, ніж в розвинутих країнах. У Болгарії з початку поточного року вона була знижена з 10% до 8%, у Литві вона складає 15%, у Польщі – 19%. На цьому фоні українські 15-17% виглядають доволі прийнятно. Але чи наповнення бюджету є важливішим за відтік депозитів із банківської системи та можливу зупинку всієї банківської системи України в такий важкий час для країни.
Лише за січень-лютий населення, налякане стрімкою девальвацію гривні, забрало з банків 20,1 млрд. грн. гривневих депозитів, і понад половину цієї суми витратило на придбання іноземної валюти. Оподаткування доходів населення від депозитів в такій ситуації лише прискорить його втечу з гривневих депозитів в готівкову іноземну валюту. Вважаю, що вирішувати потрібно зразу дві задачі. Доцільно обкладати податком на доходи ті депозити, відсотки за якими виплачуються касовим методом у 2014 та 2015 роках. А на 2016 рік звільнити від оподаткування, щоб стимулювати таким чином довгі депозити із виплатою відсотків в кінці терміну. Мінімальну неоподатковувану суму варто підвищити до 200 тис. грн., тобто до суми, яку гарантує відшкодувати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
На несвоєчасності оподаткування доходів з депозитів наголошував і Національний банк України. Тому в четвер 27 березня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, виступаючи в парламенті, оголосив про відмову уряду від цього наміру.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 479
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 444
- Реформа "турботи" 151
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 98
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
28311
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19167
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12794
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
12776
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10765