Рада повинна прийняти пакет енергоефективних законів до літа
Прийняття парламентом пакету законів по енергоефективності суттєво пришвидшіть комунальну реформу. Я переконаний, що його життєво необхідно схвалити до літніх канікул.
Прийняття парламентом пакету законів по енергоефективності суттєво пришвидшіть комунальну реформу.Я переконаний, що його життєво необхідно схвалити до літніх канікул.
Закони необхідні для запуску Фонду енергоефективності
На цьому тижні очікується голосування за пакет законопроектів по енергоефективності. Серед них: Закони України "Про енергоефективність будівель", "Про комерційний облік комунальних послуг" та "Про житлово-комунальні послуги"
Ці закони є вкрай важливими для повноцінного створення Фонду енергоефективності. Власне зобов'язання створити Фонд енергоефективності Україна взяла на себе, підписавши угоду про асоціацію з ЄС. Законопроект про цей фонд розробляли майже рік. Й нарешті 21 березня, Верховна Рада схвалила його в першому читанні.
Фонд наповнюватимуть бюджетними грошима і коштами міжнародних фінансових організацій. В 2017 році з бюджету у Фонд буде направлено 400 млн грн. Ще 3 млрд грн (до 100 млн євро) Фонд зможе залучити кошти від МФО.
За задумом, стале фінансування заходів з енергоефективності дозволить зменшити витрати на опалення житла, знизити витрати на субсидії, створити 75 тис. нових робочих місць в малому і середньому бізнесі.
Метою роботи Фонду енергоефективності є суттєве зниження енергоспоживання, а отже, і витрат родин на житлово-комунальні послуги. Тому під час формування переліку заходів з енергоефективності, які необхідно впровадити в Україні, треба враховувати необхідне фінансування комплексних заходів, що призведе до суттєвої економії енергоресурсів для кожної родини та всієї держави.
Підтримка Європи та міністерства
Дуже обнадійливо те, що наші європейські партнери звертають увагу на важливість прийняття цих законів.
Так, керівник Групи підтримки України у Єврокомісії Петер Вагнер, заявив 6 червня, в Українському кризовому медіа-центрі: "Представники євроспільноти висловили занепокоєність відсутністю в Україні рамкового законодавства. Україна може втратити допомогу ЄС. Кошти на реформу енергоефективності в Україні будуть надані виключно за умови прийняття парламентом чотирьох ключових законів: ЗУ "Про Фонд енергоефективності", ЗУ "Про енергоефективність будівель", ЗУ "Про комерційний облік комунальних послуг" та ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".
Аналогічну думку висловив віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко: "Сьогодні ми говоримо про те, що 48 годин залишилося для того, щоб зробити перший крок - щоб у житловому секторі, де сьогодні споживається до 18-и млрд кубів газу на рік, ми перейшли до створення технічного і фінансового інструменту, що допомагатиме кожній українській родині втілювати енергоефективні заходи", - зазначив віце-прем’єр-міністр.
Зараз реформа лише розпочинається.
З одного боку другий рік поспіль впроваджується програма "теплих кредитів", виділяються кошти на їх фінансування.
Але, з іншого боку бракує механізмів верифікації енергоефективних заходів. Й саме ці закони й мають створити відповідні механізми.
Дуже важливо, щоб Пакет законопроектів по енергоефективності має було схвалено Радою до літніх канікул. Адже вони повинні запрацювати до приїзду європейської моніторингової комісії в Україну – від цього залежить надання європейської фінансової допомоги Фонду.
Тож, якщо український парламент голосує цей закон в другому читанні то президент його оперативно підпише. Й ще до початку опалюваного сезону можна буде втілено в життя реальні заходи.
Тож, ураховуючи важливість та необхідність створення такої інституції як Фонд енергоефективності, зусилля народних депутатів мають бути спрямовані на прийняття всього «енергоефективного» пакету!
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
43229
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
18021
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 15420
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 14485
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 12575