Про відповідальність після валютної лібералізації
Сьогодні я хотів би детально обговорити зворотній бік медалі – відповідальність з боку посадових осіб.
Два місяці тому набуло чинності нове валютне законодавство, яке передбачає для бізнесу суцільні послаблення та вносить зміни в 25-річні валютні устої. Але чи все так добре?
Сьогодні я хотів би детально обговорити зворотній бік медалі – відповідальність з боку посадових осіб та (яка теж змінилась, як і інші аспекти нового валютного законодавства), а саме про декілька ключових нюансів, які змінились кардинально.
Мова іде про нормативне регулювання питань відповідальності, пов’язаної з валютним регулюванням. Раніше норми щодо відповідальності фізосіб за порушення валютного законодавства містилися в Декреті про валютне регулювання і в КУпАПі (Кодексі про адміністративні правопорушення). Декрет передбачав відповідальність у вигляді фінансових санкцій, а КУпАП – адміністративні штрафи.
Нове валютне законодавство скасувало норми Декрету, тобто фінансові санкції. Тепер відповідальність фізосіб за порушення валютного законодавства передбачена тільки в КУпАП, а це – виключно адміністративні штрафи.
Адміністративні ж штрафи за валютні порушення можуть накладати лише суди. І тепер до накладення санкцій ані регулятор, ані податкова (чи поки що – ДФС) не матимуть ніякого відношення. Це хороша новина, оскільки оскаржити вже прийняте рішення НБУ або ДФС в суді важче, ніж адмін. штраф.
До речі, що стосується самого штрафу, то він трохи підріс, і тепер замість 30 – 44 неоподатковуваних мінімумів (від 510 до 748 гривень), будуть штрафувати на суми від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів (це від 8500 до 17000 гривень). Це відповідальність за незаконну скупку, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або застави (ст. 162 КУпАП).
А ось у статті 162-1, яка має назву «Умисне ухилення від повернення валютної виручки» тепер більш загальний склад порушення, а саме – порушення порядку здійснення валютних операцій.
Раніше за неповернення валютної виручки за ЗЕД-контрактами протягом 180 днів фіскали застосовували до українського підприємства санкцію у вигляді пені у розмірі 0,3% від суми за кожен день прострочення.
І на цьому санкції з боку фіскалів не закінчувались, вони накладали штраф на директора підприємства – вже як на фізособу. Виходить так, що за одне порушення ДФС може покарати відразу і підприємство, і директора.
Але тепер в склад цієї норми, окрім самого ухилення від повернення валютної виручки (правда, зараз це 365 днів), увійдуть ще й порушення правил переміщення і переказу валюти. Умовно, кількість причин, через які можна отримати штраф, зросла, але самі умови стали лояльнішими. Також з законодавчих норм прибрали умисел (наприклад, зі статті 162-1 КУпАП). Бо умисел в принципі не дуже вписується в ліберальну ідею Закону, тому що якщо доводити умисел не потрібно, то притягати до відповідальності стане набагато простіше.
Також з КУпАП прибрали статтю 162-2 «Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків». І це для бізнесу теж хороша новина.
Правда, ця стаття і так була мертвою, тому що не було ні інструментів виявлення рахунків, ні інструментів визначення їх використання. До того ж, Нацбанк ще у 2017 році скасував обов’язкове отримання ліцензій для відкриття рахунку за кордоном. Новий Закон «Про валюту» прямо дозволяє українцям вільно відкривати рахунки в закордонних банках (ч. 3 ст. 4 Закону).
Але тепер і у КУпАПі немає зайвих статей, які б суперечили дійсності. В цілому, як бачите, лібералізація у сфері відповідальності теж відбулася, і те, що ми бачимо сьогодні – це вже прогрес. Але все-таки, попри вектор до спрощення життя бізнесу, питань, претензій та проблем ще багато, тож не забувайте звертатись до консультантів за кваліфікованою допомогою.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1634
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 466
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 441
- Реформа "турботи" 91
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 18907
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12524
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10390
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
9191
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 8580