Митниця по-новому. Що потрібно бізнесу?
Що держава потрібна зробити з митницею, аби задовільнити проблеми бізнесу.
Сьогодні бізнес вимагає від держави змін і підтримки. У кожній сфері, галузі та напрямку – податки, перевірки, митниця, державне регулювання, підтримка на законодавчому рівні. Але деколи створюється враження, нібито держава і бізнес – це два паралельні світи, які не чують, не бачать та не розуміють один одного. Хоча для адекватного і нормального процвітання держави, укріплення економіки і привернення уваги і коштів іноземних інвесторів їх взаємодія повинна мати зовсім інших характер і рівень.
На щастя, ми маємо організації, які є каталізатором процесу взаємодії державного та приватного сектору. З ними легко співпрацювати, бо вони розуміють пріоритети та бажання бізнесу, мають вплив на законодавчі комітети та можуть реалізувати бажання та потреби бізнесу.
Зовсім нещодавно одна з таких компаній,враховуючи актуальність питання реформи митної справи у країні, а також підтримуючи зусилля Уряду щодо прискорення наведення ладу, провела ґрунтовне дослідження у бізнес-середовищі на тему: «Чого хоче бізнес від митниці?». Вони з’ясовували, які питання, пов’язані з митницею, є важливими для бізнес-середовища, які проблеми митного регулювання є актуальними та які шляхи розв’язання цих проблем бачить бізнес.
Тож сьогодні хотів би зробити короткий огляд того, як саме бізнес уявляє «ідеальну» митницю, а також того, над чим необхідно працювати державі, аби задовільнити вимоги підприємців.
Перше, на що звернув увагу бізнес (найпростіше і найочевидніше) – це створення консультаційних підрозділів (відповідальних посадових осіб) у відділах митного оформлення з метою отримання фахової консультації та можливості подання звернень і надання консультацій в електронному режимі. Здавалось би, просте сервісне рішення, але 81% опитаних представників бізнесу висловили думку, що вони хотіли б мати постійний та надійний канал комунікації з митницею (наприклад, спеціальний контактний номер), завдяки якому можна було б отримати консультацію чи роз’яснення щодо питань застосування митного законодавства.
І це важливо не тільки для українських компаній, адже ті інвестори, які зацікавляться у якомусь проекті, ідеї, бізнесі чи підприємстві, в першу чергу, подумають про матеріальну вигоду, яка напряму залежить від експорту товару та виходу на світовий ринок. А це означає взаємодію з митницею. І доступність такої інформації впливаєнасамперед на інвестиційну привабливість країни в цілому. Так, це просто, але чомусь у нас це не працює.
Далі проблема більш масштабніша – автоматизаціямитних процедур та електронний обмін даними. 90% опитаних компаній відзначили цей напрямок як «дуже важливий». У багатьох країнах світу набуває поширення технологія митного оформлення за принципом «віддаленого декларування», коли товари фактично перебувають в одному місці, а митне оформлення відбувається в іншому. Зокрема, у ЄС використовується «централізоване митне оформлення».
На сьогоднішній день митне оформлення товарів до прибуття їх на кордон вже певною мірою реалізоване. Але все ж, незважаючи на значні успіхи електронного декларування, воно ще не є досконалим. Багато процесів на митниці ще здійснюються у паперовому вигляді, і якщо порівнювати з рівнем технологічного прогресу та кращим світовим практикам, то нам є куди розвиватись і чого прагнути.
Що для цього зробити?
Є декілька першочергових і дійсно важливих кроків. По-перше, необхідно ввести можливість оформлення товарів за місцем розташування підприємства, незалежно від фактичного місця пред’явлення товарів митниці. По-друге, потрібно запровадити можливість автоматично завершитимитне оформлення та випуск товарів (наприклад, у випадках, коли за результатами автоматизованого аналізу декларації не виявлено суттєвих ризиків). І,врешті-решт, створити безпаперове митнесередовище шляхом переведення всіх комунікацій між бізнесом та митницею у електронну форму.
Ще одним проблемним напрямком є відсутність конкретних та однозначних норм, які б визначали протиправність того чи іншого діяння. Така «прогалина» створює передумови для адміністративного свавілля та необґрунтованого притягнення особи до відповідальності. І це не просто слова, бо 45% опитаних відзначили, що перелік діянь, визначених як порушення митних правил у чинному Митному кодексі, є недостатньо чітким.
Наприклад, на практиці протоколи за статтею 485 МК України «Протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати платежів» складаються митницями за будь-яким фактом збільшення податків за результатами митного оформлення (наприклад, зміна коду товарів за УКТ ЗЕД).
Звісно, невизначене правове поле та межі відповідальності відлякують інвесторів. Що зробити, аби таких проблем не було? Потрібноконкретизувати перелік складів порушень митних правил, передбачивши конкретні умови, за яких настає відповідальність за порушення митного законодавства.
Ну і не можна не згадати про «єдине вікно». На сьогоднішній день 60% опитаних компаній використовують «Єдине вікно» під час переміщення товарів через митний кордон. Чому не усі 100%, спитаєте ви? Бо бюрократія в певній мірі лишається. І для деяких компаній практичне застосування «єдиного вікна» спричиняє ряд проблем, які не дозволяють повністю реалізувати його потенціал. Наприклад, вимоги суміжних служб щодо обов’язкового проставлення штампів на паперових копіях документів або складність з оплатою за проходження відповідних видів контролю. Cуміжні служби практикують затягування з проставлянням дозвільних відміток у «Єдиному вікні».
Якщо ми хочемо, аби все працювало на 100%, то одного бажання та навіть роботи одного органу недостатньо. Тут потрібно, щоб спільно діяли суміжні служби й інші державні органи. І все це має відбуватись за підтримки влади та при великому бажанні бізнесу.
Ще один цікавий проблемний напрямок – контрабанда. Можливо, це прозвучить дивно, але сьогодні тіньова економіка, незаконне переміщення товарів через митний кордон, схеми ухилення від оподаткування шкодять законним інтересам добросовісних компаній та спотворюють ринкову конкуренцію. Саме тому бізнес зацікавлений у тому, щоб держава в особі митної адміністрації активно протидіяла порушенням митного законодавства.
Але поки що далі заяв уряду та «виявлених» схем не пішло. Що потрібно? Звісно, що уніфікація ставок мита, запровадження контролю за рухом товарів всередині країни і реформа спрощеної системи оподаткування для унеможливлення легалізації незаконно ввезених товарів.
Серед того, що я сьогодні описав – лише поверхнева інформація, лише для того, аби зрозуміли скільки попереду ще роботи та як багато зусиль, бажань та можливостей для цього потрібно. Якщо підсумувати, то можна виокремити основні напрямки розвитку:
1. Автоматизація митних процедур і розвиток концепції «е-митниці»;
2. Удосконалення митних формальностей та системи управління ризиками;
3. Забезпечення доступності інформації з митних питань;
4. Реформування процедур оскарження рішень митних органів;
5. Удосконалення порядку сплати митних платежів.
А ось детальніше по кожному з напрямків – у найближчих блогах. Дякую Американськійторговельній палаті в Україні за надану статистику та показники!
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 487
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 447
- Реформа "турботи" 152
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 99
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
29620
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19264
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
16532
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12973
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 11069