Нові стандарти звітування XBRL для бізнесу з 2019 року
Сьогодні хочу поговорити про це більш детально та з’ясувати, що ж таке XBRL і чому держава хоче перевести фінсектор на електронний формат подання звітності.
Минулого тижня я лишав пост на своїй сторінці у Фейсбуку про те, що бізнес в Україні з 2019 року почне здавати фінзвітність у форматі XBRL. Сьогодні хочу поговорити про це більш детально та з’ясувати, що ж таке XBRL і чому держава хоче перевести фінсектор на електронний формат подання звітності.
Перше, про що варто сказати, так це про те, що перехід до нової фін звітності у форматі XBRL – це реально великий крок вперед, який до того ж буде мати позитивні наслідки у перспективі – не тільки для держави, а і для бізнесу.
Але не усі розуміють, що це за стандарт і за яким принципом він працює. Для початку давайте розшифруємо, що таке XBRL: eXtensible Business Reporting Language або розширена мова ділової звітності. Але насправді в це поняття включено дещо більше, бо формат XBRL вже давно став певним стандартом подання в електронному вигляді ділової інформації, зокрема фінансової звітності.
Звісно, це не єдиний стандарт, але Україна зупинилась саме на XBRL. Бо XBRL є більш універсальним, простішим у користуванні, визнаним у світі та доступним для обміну даними. Саме тому нова Система підготовки і подання фінансової звітності в Україні буде побудована на ній.
То ми просто запровадимо таку систему без попередніх робіт? Ні, перш ніж в Україні запрацює новий формат звітності XBRL, необхідно побудувати систему «таксономії». І тут виникає інше питання: а що ж таке таксономія фінансової звітності? Це набір статей і показників фінансової звітності та її елементів, що підлягають розкриттю, а також взаємозв’язків між ними та іншими елементами таксономії.
Над розробкою та підготовкою нової системи, яка би була адаптована саме до української дійсності, наша влада працювала останні півтора року. Тепер коли підґрунтя та фундамент для роботи нової системи цілком готовий, формат XBRL готовий до експлуатації та вже з 2019 року розпочне працювати на повну.
Для кого була створена нова система та хто стане її учасниками? Всі підприємства, які згідно з законодавством подають звітність за МСФЗ і фінансова звітність яких підлягає обов'язковому аудиту, стануть учасниками та будуть звітувати у форматі XBRL. Така вимога прописана у Законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», норми якого передбачають, що усі підприємства, що становлять суспільної інтерес, повинні складати та подавати фінансову звітність органам державної влади за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі вже з 2019 року.
У зв’язку з цим запуск нової Системи і планується саме на 2019 рік. Ця система дозволить здійснювати збір, обробку, перевірку та розкриття регулярної фінансової звітності підприємств в єдиному електронному форматі, а також суттєво спростить життя бізнесу, бо сьогодні кожне підприємство, яке звітує, має подавати звітність кожному регулятору окремо, при цьому формати подачі звітів відрізняються один від одного.
Тепер же система буде працювати за принципом «єдиного вікна». Вони представлятимуть обов’язкову фінансову звітність в одному універсальному форматі для всіх регуляторів фінансового ринку (НКЦПФР, НБУ, Мінфін, Нацкомфінпослуг).
Вважаю, що побудова такої системи і перехід до електронного складання та подання звітності в форматі, зрозумілому інвесторам, є дуже важливим кроком. Це створить основу для прозорої та ефективної економіки, для привернення уваги інвесторів і спрощення життя бізнесу.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 487
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 447
- Реформа "турботи" 152
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 99
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
29749
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19275
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
16921
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12979
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 11119