UkrFinForum18: між Штатами та Китаєм, де Україна?
Я починаю серію блогів, які торкнуться багатьох аспектів економіки країни, сьогодні хотів би розпочати з питання облігацій.
Чи є місце Україні між Штатами і Китаєм? Дивне питання, чи не так? Здавалось би, 2 країни, які сьогодні борються за статус наддержави, і Україна, якій, м’яко кажучи, ще рости і рости.
Але насправді питання досить актуальне, бо саме зараз, коли між двома країнами, які, між іншим, є партнерами України, ведуться суперницькі змагання за першість, у нас є шанс та можливість проявити себе, відбудувати економіку і зайняти не останній шабель у рейтингах серед інших країн.
Кожного року на UkrFinForum (Українському фінансовому форумі) спікери, які є представниками бізнесу, органів державної влади, світових організацій, банківської сфери та інших напрямків, які стосуються розвитку бізнесу, економіки та інвестиційної спроможності України, збираються для того, аби обговорити реальні проблеми, досягнення, питання та для того, аби поставити нові цілі та визначити виклики, бо ще є куди рости і рухатись, незважаючи на перемоги. Я хотів би обговорити з вами багато питань, які піднімались на форумі, саме тому починаю серію блогів, які торкнуться багатьох аспектів економіки України, енергетики, підприємств, галузей інвестування, запровадження та розвитку системи блокчейну та побудови стартапів. Сьогодні хотів би розпочати з питання облігацій – галузі, що за останній рік найбільше привернула увагу інвесторів.
Що ми маємо?
Цього року на UkrFinForum2018 питання щодо місця України у глобальній боротьбі за фінансовий ресурс стало одним із найважливіших та найактуальніших . Бо реформи діють, а бізнес відчуває зміни завдяки макроекономічній стабілізації всередині країни. Це можна побачити завдяки цифровим показникам інвестування нерезидентів у облігації.
Сьогодні розвивається не тільки ринок корпоративних облігацій, а й інтерес до державних облігацій зростає досить активними темпами. Лише за останній рік портфель приватних інвесторів зріс у шість разів і продовжує зростати в рази, якщо не в десятки разів.
І це не так вже і дивно, адже цей ріст стимулюється підвищенням ставок, які вже перевищують 18%. Інфляція при цьому знижується. Натомість інвестори отримують значно вищий дохід порівняно з депозитами, і це особливо відчутно тим інвесторам, які вклали у валютні ОВДП.
Тому правильно, що держава робить на цьому неабиякий акцент, наприклад, спрощуючи послугу придбання ОВДП, зовсім скоро ОВДП можна буде придбати онлайн з вашого смартфону. До кінця року ПриватБанк планує запустити новий онлайн-сервіс з продажу ОВДП фізичним особам у Приват24. Для інвесторів – це простота, яка не ускладнює для них життя, не забирає їх часу та не створює перепон та труднощів для інвестування. Це те, до чого ми повинні прагнути у будь-якій галузі і сфері. Тому найближчим часом очікується, що за допомогою сервісу онлайн-купівлі облігації держпозики ми можемо отримати $1,5-2 млрд інвестицій.
Що треба?
Звісно, що є і проблеми: наприклад, облігації торгуються тільки на кількох біржах, а часто просто в позабіржовому сеґменті. Але для прозорості та довіри до ринку облігацій нам варто було б зібрати все разом та будувати криву дохідності. У цьому можуть допомогти технологічні рішення Bloomberg. Але це поки що тільки мета.
Що з облігаціями корпорацій?
Ситуація з корпоративними облігаціями така сама, бо у інвесторів виникають ті самі питання щодо ліквідності, підтримки вторинного ринку, прозорості і довіри. Також є питання «вузкопрофільності» тих, хто готовий інвестувати. В основному зараз мова йде про банки, однак могли би долучитися і страхові компанії, і пенсійні фонди.
Тому надважливо відновити інтерес з боку самих емітентів, бо може і є бажаючі інвестувати, але кількість випусків облігацій обмежена. Для збільшення прозорості і довіри треба, звісно, удосконалити законодавство, яке безпосередньо стосується механізму випуску цінних паперів.
Як бачимо, інтерес є, але щоб зацікавити інвесторів та розвивати те, чого вдалося досягнути за минулий рік, потрібно забезпечити ліквідність, достатній обсяг випуску і активний ринок та підтримувати те, що маємо.
Далі буде!
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 13.05.2025 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 13.05.2025 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 13.05.2025 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 13.05.2025 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
24601
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 17251
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 12571
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11062
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5432