Хто відповість за 500 000 тонн кругляків та коли контрабанда лісу припиниться
Питання «контробандної» деревини викликало неабиякий розголос. Причина – новий закон, який був прийнятий минулого тижня.
Питання «контробандної» деревини викликало неабиякий розголос. Причина – новий закон, який був прийнятий минулого тижня. Попередньо я вже розповідав про те, яку помилку зробили ЗМІ, коли вирішили розповісти громадськості про «новели» нового закону. А ось сьогодні давайте детально та раціонально поглянемо на питання українського лісу і деревини, та чи допоможе новий закон вирішити проблеми лісу, які ми маємо на сьогоднішній день.
Що ми маємо?
Ситуація з українською деревиною є насправді критичною. А контрабанда, тему якою підняли тільки сьогодні, відбувається в західній Україні вже роками. Зокрема, оцінити масштаби контрабанди лісу можна за даними Євростату. За їхніми показниками, минулого року, коли у нас вже діяв мораторій, з України було ввезено 500 тисяч тон лісу-кругляку. В той самий час за офіційними українськими даними, на експорт відправили всього 11 тисяч тон деревини. Різниця суттєва, чи не так?
Прогалинами у законодавстві та відсутністю контролю з боку держави користувались усі, хто мав доступ до деревини та мав реальну можливість перепродати кругляк за кордон. За мінімальними підрахунками, в минулому році за кордон нелегально продали деревини на 1 млрд. євро. Схем, які діяли в обхід прикордонної та митної служб, було дуже багато. Кожного разу «досвідчені» контрабандисти знаходили все нові шляхи для вивозу деревини за кордон, а за умов незначної відповідальності й мінімального контролю з боку держави – це було і не так вже складно.
Все змінилось після проголошення урядом програми, спрямованої на протидію контрабанді та викриття найпопулярніших схем, якими користувались шахраї. Торкнулось це питання й контрабанди лісу. Вона тимчасово сповільнилась – після того, як уряд дозволив Нацполіціі цілодобово бути присутніми на митних пунктах і допустив її до митних баз даних.
Тоді почалися ретельні перевірки всіх лісгоспів країни, правоохоронці шукали конкретні дані за накладними: хто їх підписував, хто відвантажував ліс, який митник і на якій митниці оформляв, через які пункти пропуску проходила ця контрабанда. Але покарати винних та постійно знаходитись на пунктах митного контролю – це не вихід з ситуації. Тож уряд пішов далі.
І ось вже на початку вересня прийняли той самий законопроект, який повинен підсилити відповідальність за незаконний вивіз деревини та ввести ряд нових квот на продаж лісу-кругляку. А це, як відомо, завжди супроводжується корупційними ризиками. Такий підхід, своєю чергою, ставить під сумнів реальний механізм протидії контрабанді, адже саме квоти дають можливість підміни звичайних дров (вивіз яких є дозволеним) на кругляк, який і є предметом контрабанди.
Як цьому запобігти?
Ретельніше перевіряти деревину на митниці, контролювати усіх постачальників, цікавитись інформацією, якою володіє Євростат, бо їм не має сенсу працювати на показник, а надіслати запит та отримати інформацію – не так вже і складно. Ну і, звісно, бути уважними до ТН ЗЕД. Зокрема експорт деревини під цими кодами заборонено:
- 4401100001 деревина паливна у вигляді колод, полін, гілок, в'язок хмизу чи в аналогічних видах, деревина паливна у вигляді колод довжиною до 1 м або розколотих колод і полін.
- 4401100009 деревина паливна у вигляді колод, полін, гілок, в'язок хмизу чи в аналогічних видах, й інша.
Якщо виконувати елементарні правила, бути уважними, а головне – мати бажання зупинити контрабанду, то все реально, і все в наших руках.
А далі нас чекає ще один етап – відновлення лісу, що лише планується нашим урядом. Що ж, далі буде, але то вже зовсім інша історія.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1637
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 500
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 452
- Реформа "турботи" 152
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 101
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
31526
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
21660
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19399
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 13141
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 11778