Не шукайте чорну кішку в списках реєстраторів, відключених від реєстру
Наприкінці вересня Мін’юст зробив ще один крок до максимальної прозорості й відкритості у діяльності. Ми почали публікувати прізвища реєстраторів та нотаріусів, яким анульовано або обмежено доступ до державних реєстрів. Однак цей наш крок був досить неодно
Наприкінці вересня Мін’юст зробив ще один крок до максимальної прозорості й відкритості у діяльності. Ми почали публікувати прізвища реєстраторів та нотаріусів, яким анульовано або обмежено доступ до державних реєстрів. Однак цей наш крок був досить неоднозначно протрактований ЗМІ. У гонитві за сенсацією відразу з’явились гучні й клікабельні заголовки про те, що Мін’юст оприлюднив список «чорних реєстраторів», а деякі експерти почали заявляти, що це переділ ринку й репресії щодо нотаріусів. Коротше кажучи, всі почали шукати чорну кішку в темній кімнаті, якої, як відомо, там немає.
Хочу всіх заспокоїти: публікація списків – це просто публікація списків. Тому давайте відкинемо емоції та детально розберемося, чому і для чого це було зроблено.
Трохи історії. Ще кілька років тому реєстрацією в країні займалася підпорядкована Мін’юсту Державна реєстраційна служба. Однак після початку децентралізації реєстраційні функції передали майже 10 тисячам нотаріусам і реєстраторам на місця. Та делегування повноважень не означало, що Мін’юст самоусунувся від контролю за їхньою діяльністю. Таким механізмом контролю стали камеральні перевірки. Фактично, це аудит — безвиїзні перевірки правильності дій реєстратора на основі реєстру. Накази про їх проведення Мін’юст вивішує на своєму сайті. Там вказано прізвище реєстратора чи нотаріуса, щодо якого розпочата перевірка. Донедавна на цьому все і закінчувалося. Результатів перевірки не оприлюднювали. Зараз ми цю незавершеність процесу виправили. Тепер завдяки публікації вищезгаданого списку доступний повний масив інформації: і про початок перевірки, і про те, які санкції застосовано проти реєстраторів, у роботі яких знайшли порушення.
Чомусь багато реєстраторів сприймають камеральну перевірку як спосіб покарання, тиску чи репресій. Це не так, оскільки це всього лиш механізм моніторингу їхньої діяльності. У багатьох випадках перевірка не виявляє порушень. Тому реєстраторам, які чесно виконують свої обов’язки, боятися нічого. Окрім того, тимчасове відключення від реєстру на незначний термін не означає, що реєстратор є непрофесійним і що він не повинен у подальшому працювати. Це означає тільки те, що він допустив у своїй роботі, можливо, технічну помилку, за яку й отримав санкцію. Сподіваюсь, що із впорядкуванням реєстраційних процесів кількість таких помилок і тимчасових відключень значно зменшиться.
Для тих, хто виступає проти оприлюднення прізвищ реєстраторів-порушників, хотіла б нагадати, що вони надають публічні послуги, тому інформація про обмеження для них доступу до реєстру також повинна бути публічною. Нагадаю, що рекомендацію публікувати дані про результати перевірок Мін'юсту надала Рада бізнес-омбудсмена у своєму системному звіті щодо протидії рейдерству.
Тепер кожен перед тим, як звертатися до конкретного реєстратора, може перейти за посиланням https://minjust.gov.ua/spysok-der-reest-ta-not і перевірити, чи має той доступ до реєстру. Це убезпечить людей від потрапляння у неприємні ситуації.
Зараз важливо, щоб списки відключених постійно скорочувались. Щоб одного дня ця таблиця на нашому сайті стала порожньою, без жодного прізвища. Для досягнення саме такого результату Мін’юст налагодив плідну співпрацю з Нотаріальною палатою України. Ми активно працюємо над формуванням прозорих правил гри і підвищенням професійності реєстраторів.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1637
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 505
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 452
- Реформа "турботи" 166
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 108
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
31934
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
22754
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19439
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 13175
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 11913