Тютюнові акцизи як економічні стимули для зменшення шкідливих звичок
Європейський досвід акцизної політики: чому Україні варто враховувати міжнародні практики
Рішення щодо підвищення тютюнового акцизу є стратегічним, адже запровадження тих чи інших механізмів оподаткування має на меті не лише наповнення Держбюджету, але й стимулювання суспільства щодо зменшення шкідливих звичок.
З іншого боку, навряд чи можна сьогодні примусити людину силою кинути палити. Це має бути її власне виважене рішення, зокрема пов'язане з тими чи іншими економічними стимулами. Коли ми говоримо про ідеологію тютюнових акцизів в Євросоюзі та аналізуємо документи ЄС, то в них дуже часто повторюється теза щодо здоров'я нації та зменшення шкідливих звичок за допомогою акцизної політики.
Законопроєкт українського уряду №11090 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби" передбачає поступове зростання акцизів на сигарети до мінімальної європейської ставки 90 євро у 2028 році. Власне, вона має максимально наблизити нас до європейських стандартів.
Ще одне важливе питання стосується нелегального тютюну. Адже одночасно з підняттям акцизів паралельно має посилитися боротьба з тіньовим ринком сигарет, який на сьогодні оцінюється в 15-18%. Варто зазначити, що законопроєкт №11090 передбачає диференціацію акцизних ставок в залежності від видів тютюнових виробів. У разі позитивного голосування за законопроєкт ставка акцизного податку на сигарети становитиме 90 євро, а на ТВЕН — 72 євро.
Головна особливість ринку ТВЕН — його цілковита легальність. Прилади для нагрівання тютюну та стіки для них — технологічно складно та економічно недоцільно підробляти. Тому навіть за умови більш низької ставки акцизу на ТВЕН саме з їхнього обігу Україна отримає гарантовані надходження до бюджету. Підвищення ставок акцизного податку на тлі невисокої платоспроможності населення поставить курців перед дилемою: переходити заради економії на дешевші підробки, або на споживання доступніших за рахунок диференціації ставок акцизу ТВЕН. Тобто курці потенційно перейдуть на менш шкідливий легальний товар, а бюджет й надалі поповнюватиметься.
За експертними розрахунками, запровадження різних ставок акцизу на ТВЕН і сигарети забезпечить бюджету додаткові надходження на 3,82 млрд грн протягом 4 років за рахунок зменшення нелегального ринку сигарет та переходу споживачів на ТВЕН. При цьому споживання ТВЕН є безпечнішим з точки зору наслідків куріння. Це доводить європейський досвід, де практично у всіх країнах різниця між акцизами, які запроваджені на традиційні тютюнові вироби та ТВЕН, в середньому становить понад 60%. А, наприклад, у Фінляндії акцизи на ТВЕН складають 79 євро, а на звичайні сигарети — 350 євро. Уявіть собі різницю. В урядовому законопроєкті український законодавець якраз повертається до цієї різниці в акцизах на різні тютюнові вироби.
Зрештою, суспільство у будь-якому разі формує акцизну політику, виходячи зі своїх інтересів. Сьогоднішнім інтересом суспільства є покращення якості споживання тютюнових виробів, принаймні для тих, хто палить. Ще один нюанс, що ми всі з вами розуміли.
В Держбюджеті на 2025 рік вже передбачені доходи від збільшення тютюнових акцизів. А темою надходжень до бюджету сильно переймаються наші міжнародні партнери, зокрема Міжнародний валютний фонд, проводячи моніторингові місії. Контролюється законодавство, яке ухвалюють депутати щодо забезпечення надходжень до бюджету, зокрема в частині підвищення акцизів. І це є достатньо серйозний аргумент на користь того, що голосування за законопроєкт буде успішним.
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 13.05.2025 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 13.05.2025 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 13.05.2025 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 13.05.2025 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
24687
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 17315
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 12840
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11062
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5433