Чому українці неохоче купують первинну нерухомість за житлові сертифікати?
Про причини виникнення дисбалансу між первинним і вторинним ринком нерухомості у використанні житлових сертифікатів.
За офіційними даними, найбільше операцій купівлі-продажу з використанням житлових сертифікатів, близько 92%, було проведено на вторинному ринку нерухомості. Це динаміка перших двох місяців реалізації механізму надання компенсації у вигляді житлових сертифікатів для власників знищених під час війни осель.
Такий дисбаланс між первинним і вторинним ринком нерухомості виник не через відсутність попиту серед отримувачів компенсації на купівлю майбутніх квадратних метрів, адже охочі інвестувати кошти, які надає держава власникам сертифікатів, у «первинне» житло є, їх досить багато. Інше питання, що в цьому випадку покупці мають досить обмежений вибір, оскільки вони можуть придбати майбутні об’єкти нерухомості (МОН) тільки у забудовника, який зареєстрував спеціальне майнове право.
Вимога щодо реєстрації спеціального майнового права напряму не передбачена компенсаційними процедурами. По суті, алгоритм використання житлових сертифікатів для первинного і вторинного ринку нерухомості однаковий. Перший крок — це припинення права власності на знищене майно. Відповідна процедура державної реєстрації нещодавно була суттєво спрощена, тож у більшості постраждалих внаслідок російської військової агресії на цьому етапі проблем виникнути не повинно. Другий крок — пошук житла у будь-якому відносно безпечному регіоні України. Географія пошуку в цьому випадку обмежується тимчасово окупованими територіями та зоною бойових дій: придбати житло, розташоване на таких територіях, за сертифікат не можна! Наступний етап — це подання звернення про фінансування до Укрпошти. Після резервування коштів виконавцем державної програми можна переходити до четвертого, фінального кроку — оформлення договору купівлі-продажу нової оселі у нотаріуса.
Власне на цьому етапі і з’являється основна відмінність для «первинного» житла. Якщо договір стосуватиметься нерухомості на первинному ринку, нотаріус передусім має пересвідчитися, так би мовити, у надійності ділової репутації забудовника і перевірити юридичну «чистоту» квадратних метрів у новобудові. Нотаріус перевіряє: наявність порушених проти замовника справ про банкрутство; відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; відсутність факту перебування замовника будівництва у стані припинення шляхом ліквідації; наявність у замовника будівництва права на виконання будівельних робіт щодо відповідного об’єкта.
Але це ще не все! Технічний алгоритм використання житлових сертифікатів вимагає обов’язкової реєстрації відомостей про нерухомість (навіть майбутню!) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Це необхідно для виконання нотаріусом обов’язкової умови для реалізації житлового сертифіката — внесення інформації про договір купівлі-продажу до Реєстру пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ): технічний функціонал цього реєстру містить обов’язкове поле щодо наявності реєстраційного номера об’єкта в ДРРП. Внесення нотаріусом інформації про договір до РПЗМ буде точкою відліку для Укрпошти, яка протягом п’яти робочих днів після цього має здійснити перерахування коштів на рахунок продавця.
Як же інформація про майбутню нерухомість має з’явитися в ДРРП?.. Первинна державна реєстрація спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва здійснюється тільки за замовником будівництва, а на МОН — за замовником будівництва та/або девелопером. Це відносно нове правило на ринку первинної нерухомості, яке почали застосовувати тільки з жовтня 2023 року.
Нагадаю, що вимога щодо первинної реєстрації спеціального майнового права передбачена Законом України «Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (Закон), який покликаний створити додаткові гарантії для інвесторів і запобіжники від недобросовісних забудовників. За загальним правилом дія Закону поширюється на об’єкти, право на виконання будівельних робіт щодо яких набуте після набрання чинності цим Законом, тобто після 10 жовтня 2022 року. Втім, навіть якщо забудовник отримав необхідні дозвільні документи і почав зводити багатоквартирний будинок раніше вказаної дати, ще не завершив будівництво і не здав будинок в експлуатацію, але планує продавати квадратні метри власнику житлового сертифіката, він обов’язково має здійснити первинну реєстрацію спеціального майнового права.
Така реєстрація проводиться після створення визначених документів на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), серед яких — заява щодо державної реєстрації спеціального майнового права. Буквально нещодавно на порталі ЄДЕССБ запустили автоматичну первинну реєстрацію спеціальних майнових прав. Після внесення в ЄДЕССБ відповідної заяви замовник зможе відслідковувати статус реєстрації об'єкта в ДРРП у картці заяви.
Очікується, що оптимізація цього сервісу активізує первинну реєстрацію спеціальних майнових прав, яка наразі «пробуксовує». Станом на 20 лютого цього року на порталі ЄДЕССБ була зареєстрована лише 51 відповідна заява від замовників будівництва. Сподіваюся, що з часом ситуація з використанням сертифікатів на первинному і вторинному ринку нерухомості вирівняється, а отримувачі компенсації отримають більше пропозицій для вибору «первинного» житла.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 481
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 446
- Реформа "турботи" 152
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 99
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
29025
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19230
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
14612
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12903
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10895