Гемблінг по-королівськи: досвід Великобританії
Світовий гемблінг активно розвивається та продовжує зростати. За результатами досліджень SBC CIS, станом на 2020 рік ринок онлайн-гемблінгу оцінювався в $65,316 млрд.
У 2023 за прогнозами консалтингової компанії Grand View Research та Business Research він сягатиме $93 млрд, що на 40% більше, ніж сьогодні. А у 2027 році досягне загального розміру в $128,154 млрд. Це демонструє зростання на рівні вище 10% на рік.
Такий ріст відбувається через сукупність факторів. Основний - бурхливий розвиток онлайн-сегменту. Популярність мобільних додатків, які дозволяють користувачам грати в різні азартні онлайн-ігри на своїх смартфонах та швидке поширення інтернет-зв'язку в різних регіонах та країнах полегшили доступ до розважальних онлайн-платформ. Мобільні додатки впевнено посідають перші позиції у сфері азартних ігор майбутнього. Наприклад, показник користувачів, які грають у казино з мобільних пристроїв виріс з 10% у 2017 до 75% у 2019.
Український ринок гемблінгу тільки зароджується і є відносно молодим. Проте вже має своїх фаворитів, достатньо впевнено себе почуває і навіть в умовах воєнного стану продовжує підтримувати економіку країни. Україна є активним гравцем у світовому ринку гемблінгу. Ми слідкуємо за трендами, тенденціями та досвідом європейських колег та аналізуємо, чи спрацює це в реаліях нашої країни.
Найяскравішим прикладом розвитку гемблінгу в Європі є Великобританія. Останні 20 років розважальна сфера в цій країні активно розвивається. Тому більшість експертів ставлять в приклад досвід саме цієї країни в контексті легалізації ринку азартних ігор. В юридичному полі Великобританія зазнавала багато викликів та має вже налагоджений апарат регулювання. Давайте порівняємо досвід Сполученого Королівства та визначимо де є паралелі, а де суттєві відмінності з українським юридичним полем.
Почнемо з історії. Азартні ігри в Британії були дозволені з 60-х рр. Проте новим етапом в розвитку гемблінгу, а отже і новітньої історії став Закон про азартні ігри в 2005 році. Цей Закон, зокрема, запровадив нову структуру захисту дітей та дорослих з вразливих категорій, а також запровадив регулювання інтернет-казино. В рамках цього закону в 2007 році було створено комісію з регулювання індустрії — UK Gambling Commission (UKGC). UKGC веде діяльність від імені урядового Департаменту з питань цифрових технологій, культури, медіа та спорту (DCMS). З 2010 року британська комісія також має в своєму складі підрозділ, який окремо регулює беттінг — Sports Betting Intelligence Unit (SBIU). Тут бачимо деякі відмінності з юридичним полем України: Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) не має в своїй структурі таких підрозділів. Більше того, в листопаді 2022 взагалі анонсовано законопроєкт про ліквідування КРАІЛ та мету створити автоматичну видачу ліцензій за вичерпними критеріями.
З 60-х рр. суспільство Сполученого Королівства значно ліберазувалось. Юрисдикція гемблінг-індустрії країни вважається досить регульованою. Через це існує думка, що у Британії не легко отримати ліцензію. Їх загалом три:
- Ліцензія на керування.
- Ліцензія на персональну діяльність.
- Операційна ліцензія на: ставки, бінго, казино, лотереї, програмне забезпечення для азартних ігор, ігрові автомати.
Також існує комісія на приміщення для гральних закладів, але її видає місцева влада, а не Комісія. Перелік видів діяльності та осіб, зобов'язаних мати відповідну ліцензію, передбачено Законом. Ліцензію компанії зобов'язані отримувати у гральної комісії, попередньо зібравши великий пакет документів. До переліку входять не тільки первинні документи компанії, але і статутні: бізнес-план, фінансовий план на рік тощо. Додаткові документи можуть зробити процес підготовки подачі заяви на дозвіл реалізації бізнесу довгим.
Саме повний пакет документів стає вирішальним фактором при нарахуванні вартості ліцензій, комісій та податків. Суми залежать від багатьох показників: річного валового прибутку, типу грального закладу, кількості закладів і т.і. Наприклад, податки організатори азартних ігор в Англії наступні:
- Наземне казино — від 15 до 50% від прибутку;
- Ігрові автомати — 5%, 20% або 25% від прибутку залежно від типу грального автомата;
- Беттінг — 15% прибутку, за винятком ставок на фінансовий спред (3%) та інші спред ставки (10%);
- Бінго — 10% прибутку;
- Лотерея — 12% від обороту;
- Азартні ігри, що проводяться віддалено (в тому числі онлайн) — 21% прибутку.
Оператори азартних ігор у Сполученому королівстві впевнено посідають лідуюче місце серед секторів, що найбільше збагачують економіку держави. Так, наприклад тільки за 2019 рік згідно звіту компанії Ernst&Young, гемблінг в Британії сплатив до бюджету країни понад $6 млрд.
Порівняємо з податковою картиною України. Організатори азартних ігор сплачують:
- Податок на прибуток для організаторів азартних ігор – ставка 18%;
- Податок на дохід з використання гральних автоматів – 10% доходу;
- Податок на дохід з букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино) – 18% доходу, зменшеного на суму виплат гравцю;
- Податок на дохід з випуску та проведення лотерей – 30% доходу.
У зв’язку з воєнним станом були внесені зміни у Податковий кодекс і організатори змогли переходити на спрощену систему оподаткування (єдиний податок 2%). Але 16 листопада 2022 Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №8079 щодо заборони перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування. Тому знову можливі зміни. У нещодавно опублікованому проєкті бюджету на 2023 рік найбільші відрахування влада очікує від лідерів легального гемблінгу, які працюють онлайн та у наземному секторі. Якщо у 2022 році влада планувала отримати 1,189 млрд грн, то у 2023 році цифра навіть збільшилася. У проекті бюджету мова йшла про суму 1,866 млрд грн. Але на думку експертів, спрогнозувати, скільки зможе заплатити гральний бізнес наразі нереально. На це впливає надзвичайно велика кількість факторів та динамічних обставин. Тож аналітики залишаються достатньо скептичними і вважають, що краще, що може зробити держава для збереження економічної спроможності – зменшити податкове навантаження на бізнес.
У порівнянні з українським, бачимо, що законодавство Британії у частині податків більш врегульоване та враховує особливості діяльності організаторів різних азартних ігор.
Спостерігаючи за досвідом Великобританії, можна побачити велику кількість схожих процесів в Україні. Зі сторони державного регулятора ми також маємо чіткі вимоги та регламент організації азартних ігор. Основною відмінністю від досвіду Сполученого Королівства наразі є те, що історія легалізації в Україні ще дуже молода, а отже має перед собою певні задачі, як зі сторони держави, так і зі сторони організаторів. Такі, наприклад, як введення в експлуатацію державної системи онлайн-моніторингу, що з одного боку дозволить сплачувати менші суми за ліцензії на окремі види діяльності, з іншого — посилить контроль та нагляд за сферою.В глобальному плані це дозволить ефективніше наглядати за ринком, а відтак ефективніше розвивати економіку.
Аналізуючи міжнародний ринок та стрімкий розвиток легалізації гемблінгу є відчуття, що приблизно такий самий шлях, як Англія, Україна пройде набагато швидше. Про це свідчить обізнаність українських компаній та єдність державних структур у боротьбі за динамічний розвиток країни.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1634
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 458
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 440
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 84
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 18806
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12399
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10181
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 8073
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
7186