Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
26.09.2016 12:13
«Легалізація» для енергорегулятора
Парламент проголосував за закон про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Парламент нарешті проголосував за закон про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
За відповідне рішення проголосували 250 народних депутатів. Те, як відбувалося голосування, а перед тим - робота у парламентських комітетах, кілька разів оголювало прадавню українську проблему. Прагнучи створити ринкові відносини у енергетичній галузі, Україна стикалася з супротивом певних політичних груп, які не готові до таких перевтілень. Не всі хочуть жити за законами, оскільки звикли жити «по-своєму».
Щойно прийнятий закон містить прогресивні норми щодо прозорого призначення членів НКРЕКП на відкритих конкурсних засадах, незалежності регулятора в прийняті ним компетентних та справедливих рішень, відкритості та гласності процесу державного регулювання. Визначено повноваження комісії. Це -моніторинг тарифів на ринках регулювання, накладання штрафів на енергетичні компанії в частині не виконання ліцензійних умов та анулювання ліцензій. І все це повинно відбуватиметься у прозорій, відкритій формі.
Першим кроком відтоді, як запрацює закон, стане початок процедури ротації членів комісії. Сьогодні персональний склад НКРЕКП викликає чимало нарікань. А повна ротація триватиме протягом 1,5 року.
Саме строки ротації членів Нацкомісії, а також делегування представників від різних гілок влади в номінаційну комісію з відбору членів НКРЕКП стали найбільш дискусійними моментами під час повторного другого читання. Затверджена парламентом редакція законопроекту передбачає, що заміна членів НКРЕКП відбуватиметься в три етапи: перших трьох членів мають змінити не пізніше шести місяців від моменту вступу в дію закону, ще двох – не пізніше 12 місяців, решти – не пізніше ніж через 18 місяців.
Як зазначено в тексті документу, членів НКРЕКП відбиратиме номінаційна комісія у складі п'яти чоловік: двох представників делегує Президент, двох – парламент (від комітету ПЕК і комітету ЖКГ), одного – Кабінет міністрів.
Голосування за закон про НКРЕКП вселяє оптимізм щодо подальших реформ у енергетичній сфері. 15 років Україна мала держорган, діяльність якого вибудовувалася не відповідно до закону. Для чого потрібно було ухвалювати окремий закон? У зв'язку з тим, що положення інших документів не повною мірою врегульовують питання організації діяльності НКРЕКП й лише частково відповідають вимогам загальноєвропейського законодавства.
Очевидно, що згадане голосування відбулося не без тиску міжнародних організацій, які неодноразово вказували на потребу реформ на внутрішньому українському енергетичному ринку. Ухвалення закону про Нацкомісію є однією з умов отримання від ЄС 600 млн євро макрофінансової допомоги та 1 млрд доларів США макрофінансової підтримки МВФ…
Закон про Нацкомісію – не менш важливий ніж закон про ринок природного газу, що був ухвалений рік тому.
Третім документом у цьому «тріумвіраті» є закон про ринок електроенергії. Його також ухвалили депутати. Щоправда лише у першому читанні. Цей закон дасть можливість дерегулювати електричну галузь, встановити більш конкурентні умови на цьому ринку що, як наслідок, дозволить сформувати справедливий, конкурентний та інвестиційно привабливий ринок електричної енергії. Крім цього, законопроектом впроваджується новий механізм підтримки виробників електричної енергії за «зеленим» тарифом.
Як видно, реформування енергетичної сфери відбувається, хоч і не такими швидкими темпами, як нам хотілося.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
Топ за тиждень
Популярне
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
44867
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
21612
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 15747
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 12808
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11046
Контакти
E-mail: [email protected]