Порошенко, врятувавши Яценюка, видав змову олігархів
Судіть не за словами, а за ділами їхніми...
Що було?
Думаю,що вчора, при розгляді питання відставки уряду найбільше програв… Порошенко.Його нібито публічна жертва – прохання про відставку генпрокурора Шокіна і главиуряду Яценюка, насправді виявилася повним блефом. Ні той, ні інший його кумири постівне покинули. Останній у результаті лише формально міцніше укріпився в своємукріслі: питання про відставку Кабміну тепер можна порушувати наступного разулише на початку сесії нового скликання – орієнтовно 2 вересня. І це було явно реалізовано стараннями главидержави. Позаяк у критичну мить проти відставки уряду проголосували надійніштики П. Порошенка – багатії-жировики фракції БПП парламенту, ті, хто входять до найближчого оточення олігарха-президента –Третьяков, Павелко, Загорій, Демчак, Недава, Козир, Довгий. Усього – двадцять два. Це у порівнянні з попереднім голосуванням за незадовільну роботу Кабміну. До цієї мінусової групи ввійшли також люди Коломойського, Ахметова та Пінчука. Тобто, мінус 53, з яких 22 із БПП. Іцього було достатньо, щоб у вирішальний момент, коли голосувалося питаннявідставки уряду, розігрався драматичний пшик: 247 при першому голосуванні і 194 при другому.
Прощо це свідчить? А лише про те, що насправді відбулася підла змова олігархатупроти обездоленого народу. Ринок прибуткурозподілено, кожен спокійненько відсмоктує своє. Їм зовсім не хочеться, щоб зГрушевського прийшов хтось інший замість Яценюка і починав перерозподілприбутків. Головним гаманцям держави понад усе потрібен статус-кво.
ПаніТимошенко вчора заявила про те, що кожен голос НЕ за відставку уряду оцінювавсяв мільйон доларів США. І можна повірити в таке. Це означає, що на подібне шоу о20:05 вівторка, 16 лютого ц.р., затрачено мінімум 22 млн. доларів, максимум - 50. Значить тим,хто потрусив калиткою вчора нині потрібно відтворити ці гроші. Найстрашніше, щовсе це робиться за рахунок бюджету. Отож дивіться тепер за руками…
Що маємо?
Зовнівсе виглядає так начебто виграв А. Яценюк. І він думає, що все є саме так. Насправдіглава уряду у страшенному програші після кінця грудня 2015 року, коли легковідзвітувавшись (що поробиш, мовляв, війна), міг би спокійно відійти від справ.Зайнятися, наприклад, партбудівництвом. Але АП виявився не гнучким, пластичнимполітиком, а ортодоксальним шматком залізобетону. Повірив у те, що незамінний.
Ви, до речі,помітили, яким менторським тоном, з левітановським металом у голосі виголошуваввін учора свої дивні хвалебні постулати про «здобутки» свого уряду і навіть банальнірепліки. Таке складалося враження, що людину начебто переповнювала нечуванарадість. При страшенній біді, підкреслю, українського народу. Це могло, як менівидається, лише свідчити про одне: пан Яценюк наперед знав результатголосування, повірив у те, що гроші своє зроблять. І тому до нестями, до фанатизмутвердив, що курс уряду «єдиновірний». Що альтернативи його діям на посту прем’єрапросто таки немає. Що він Мойсей для українського народу. Одне слово, пішли вивсі далеко…
Наразісклалася така ситуація, коли завдання-прохання глави держави про відставку невиконано. Вчорашня правляча коаліція (проєвропейська!) почила в Бозі. Діючий Кабмінглибоко ненавидить за його антинародну політику основна частина українськогосуспільства (всі говорять про 70 відсотків недоброзичливців, я думаю, що такихусі 95-96%) і котрий тримається на штиках до нестями згуртованої дивної фракції«Народний фронт» довкола злодійського уряду Яценюка та ще на осколках колишньоїПартії регіонів у парламенті. Крім того, в уряді Яценюка одинадцятьпосланців-міністрів блоку ПП, один від «Батьківщини» (спортсмен!?) та один від «Самопомочі»(міністр хліба та сала). Як тепер їм усім жити? Їм що прищепитися Стокгольмськимсиндромом, себто любов’ю до тепер уже справжнього камікадзе Яценюка? Вступити з ним у захисно-безсвідомий травматичнийпсихологічний зв’язок чи все-таки сподіватися на те що парламент, під опікою П.Порошенка, їх звільнить від диктату прем’єра? Але ж так солодко бути міністрами…
Що буде?
Є не один варіант виходу з цієї патовоїситуації на горищі влади, але не так важливі вони. Всі ходи, які б не робилисяжодним чином не ведуть до покращення ситуації для простих людей: бо нові, щеагресивніші злодії за донецьких і далі успішно залишаються при владі. І це головна біль народу. Крадії тарозтягаї з допомогою олігархів на чолі з П. Порошенком одержали новийкарт-бланш. Для суспільства стало остаточно зрозуміло: влада не здає Яценюка ійого злодійське оточення. Вона зацементувалася в нинішній своїй кримінальнійсуті і готова далі «дерибанити» залишки добра, що залишилося в державі. Тимпаче, що вчора прийнято закон про новий етап приватизації, після якої простійлюдині не буде й де стати на українській землі. Владу не цікавлять питаннястворення нових робочих місць, відміни податків з пенсій, підвищення заробітноїплати і пенсій. Її перш за все цікавить надходження нових траншів від МВФ длятого, щоб поділити їх поміж своїми.
Іншимисловами, народ з цієї афери в парламенті має зрозуміти, що тільки ВІН І ЛИШЕВІН ПЕРСОНАЛЬНО має прибрати цю «урядову малину» Яценюка. Іншого виходу немає.
Думаю, щоситуація буде нагнітатися до квітня. Рішучий штурм станеться у травні. Яценюкав прямому розумінні винесуть з Грушевського. Голод не тітка. Йому ж цього не зрозуміти.
А розбірки золігархами пройдуть дещо пізніше – під завісу літа. Порошенку згадають усе – і зрадув Мінських угодах і шоу з відставкою Яценюка, особливо ж прикриття бандюківЯнуковича з яких не осипалося ні волосинки, ні мільярда вкраденого… Високоснийрік…
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1637
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 500
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 452
- Реформа "турботи" 152
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 101
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
31452
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
21465
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19386
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 13136
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 11747