Рік після Парижу
Колись Зеленський дав собі рік на виконання Мінських угод. Рік пройшов. Що далі?
Навесні минулого року Володимир Зеленський в інтерв’ю The Guardian сказав, що він дає собі та народу України рік на виконання Мінських угод. Після цього домовленності мають переглядатись, а формат змінюватись.
Буквально через рік після цієї заяви почались проблеми із таймінгами. Українці звернули увагу на те що рік закінчується, пані Мендель у свою чергу зазначала, що треба відштовхуватись не від інтерв’ю англійському виданні, а від досягнень домовленостей на Паризькому саміті в рамках Норманського формату.
Довіримось пані Юлії і підведемо підсумок роботі Зеленського в напрямку реалізації Мінських угод. Нагадаю, що рік назад в Парижі було досягнено домовленості по трьох напрямках:
Невідкладні заходи зі стабілізації ситуації в зоні конфлікту:
- всеосяжне припинення вогню;
- продовження роботи з розмінування;
- до березня 2020 року розвести війська ще на трьох ділянках;
- обмін утриманих і засуджених осіб «Всіх на всіх»;
- створення нових пунктів пропуску через лінію зіткнення;
- допуск СММ до всієї території України, в тому числі окупованої;
- заходи з імплементації політичних положень Мінських угод;
- імплементація «формули Штанмайєра» в українське закондавство;
- моніторинг виконання.
Якщо сухо оцінити сім пунктів, які мала виконати Україна з Росією, то не значний прогрес можна відмітити в трьох, це:
- зменшення інтенсивності бойових дій на східному напрямку російсько-українській війні;
- створення нових КПВВ («Щастя» та «Золоте»);
- продовжується обмін особами між Україною та РФ.
Інші пункти не виконані від слова зовсім, але відповідальність тут лежить на Україні лише на половину, адже як би Україна не хотіла обміняти всіх полонених, чи розвести війська, але тут має бути двостороння робота. Російська Федерація так само має брати участь у цьому процесі, і відповідальність лежить в першу чергу на них, як на країні-агресорі.
Заява прес-секретаря Офісу Президента Юлії Мендель про те, що Україна виконала всі пункти Паризького саміту є абсолютною брехнею і пафосним чьосом, який розрахований на українських лохів та закордонних партнерів. Це є істина.
Але говорячи про річні досягнення В.Зеленського на терені досягнення миру ми стикаємося із інформаційними міфами, яки виходять і від офісу Президента і від його опонентів.
Головні тези Офісу Президента направлені на зміну фокусу сприйняття роботи ОП з того, що зроблено в рамках домовленностей в Парижі на локальних успіхах, які успіхами не являються. Розповіді про те, що ми нав’язали свій порядок денний РФ – це маячня, яку не витримає жодна перевірка логіки.
Що ж до тез опонентів, то вони чітко сформовані в блозі Єлісеєва «10 уроків Парижа: як має змінитися курс Києва у діалозі про Донбас. Які ж уроки вбачає «ЄС»:
1) Для миру на Донбасі не достатньо зустрічей на вищому рівні.
2) Пробуксовування мирного процесу відбувається не через хибність Мінських угод.
3) Згода Зеленського на «формулу Штанмайєра» ускладнила Мінський процес.
4) Інтереси Києва і Москви в переговорному процесі є взаємопротилежними.
5) Кількість миротворчих ініціатів не тотожні якості.
6) Підвищення статусу ТКГ є невиправданою.
7) Процес звільнення заручників стагнує.
8) Фокін – це символ інтелектуально-кадрової проблеми Зеленського.
9) Режим тиші не є підміною всього безпекового комплексу.
10) Всі рішення по Донбасу мають відбуватись в діалозі з українським суспільством.
Якщо проаналізувати всі тези, то вони лише фіксують реальність, яка не змінюється з 2015 року, а по друге він боїться сказати одну просту річ – Мінські угоди реалізувати не можна, і єдиний хто взагалі реально намагався це зробити – це Петро Порошенко у серпні 2015 року. Включаючи і «формулу Штанмайєра» про беззастережність якої П.Порошенко казав ще в далекому 2016 році.
Тож, якщо підсумовувати, то Офіс Президента зробив все, що реально міг зробити в рамках Мінських угод, більше без двосторонньої згоди РФ – це не можливо, в той же час слід визнати, що Мінські угоди реалізувати неможливо, адже закріпити в Конституції України автономію ОРДЛО ми не зможемо.
Наразі перед В.Зеленським стоїть питання відповідальності за свої слова. І якщо він цінить своє слово, то ми на порозі перегляду перемовного формату і ескалації бойових дій, що невідворотньо при реформуванні Норманського формату, якщо ж ні, то нас чекає ще п’ять років танців із бубнами. У той же час окремо відзначу, що ситуація замороженого конфлікту занадто вигідна нашим західним партнерам, щоб отримати від них підтримку в питанні реформування Норманського формату.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 478
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 444
- Реформа "турботи" 151
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 98
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19155
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12775
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
12445
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10733
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 9479