Фінмоніторинг: переказ готівки та ідентифікація осіб по новому
Встановлено нові правила фінансового моніторингу господарських та фінансових операцій.
28 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 6 грудня 2019 року N 361-IX (далі - Закон).
Вступ в силу нових норм Закону, з одночасним запровадженням механізмів віддаленої ідентифікації, значно розширив інструментарій банків і небанківських фінансових установ щодо віддаленого ініціювання і проведення зазначених операцій.
Згідно з роз’ясненнями Національного банку України (далі – НБУ), Законом встановлюються нові вимоги щодо супроводження переказу коштів інформацією про платника та одержувача, а також порядок проведення заходів належної перевірки під час здійснення переказів коштів без відкриття рахунку.
Зверніть увагу, що оновлені вимоги Закону не поширюються на:
- оплату житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
- сплату кредиту у сумі до 30 тис. грн;
- перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
- всі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн;
- зняття коштів з власного рахунку.
Таким чином, як тільки підключається платіжна картка – вважається, що людина вже є ідентифікованою. Адже вона подавала паспорт, ідентифікаційний код, заповнювала анкету і проходила фінансовий моніторинг в банку. Розберемо на прикладах:
1) Якщо я хочу перевести зі своєї карти «Приватбанку» на іншу карту через «Приват 24» 10 000 гривень. Цей платіж пройде. Тому що і відправник грошей, і одержувач ідентифіковані при відкритті своїх карткових рахунків.
2) Якщо я хочу покласти через термінал «Приватбанку» на карту іншої людини 10 000 гривень. Для цього доведеться вставити свою карту в термінал для ідентифікації. Без ідентифікації можна буде покласти не більше 5000 гривень.
3) Якщо я хочу заплатити через небанківський платіжний термінал (EasyPay, 24nonStop і інші) 10 000 гривень. З 28 квітня такі термінали не беруть платежі понад 5 000 гривень.
Відповідно до ст. 14 Закону йдеться про те, що без ідентифікації особи в Україні можна проводити грошові перекази без відкриття рахунку в сумі до 5 тис. гривень. Так само в ньому уточнюється порядок дій банків після того, як вони провели свій фінансовий моніторинг.
Цікавим є положення по те, що виконання цього Закону не є порушенням Закону України «Про захист персональних даних» в частині обробки персональних даних. Обробка персональних даних відповідно до вимог цього Закону здійснюється без отримання згоди суб’єкта персональних даних.
Ключовою нормою нового Закону вважається підвищення планки фінансового моніторингу – з 150 тисяч гривень до 400 тисяч гривень. Мова йде про обов’язковий фінансовий моніторинг. Тобто, як тільки людині почнуть надходити на рахунок кошти в сумі від 400 тисяч гривень, банк повинен взяти його «на замітку». Перевірити джерела надходження коштів, а якщо сам не зможе зібрати всю інформацію – запросити її у клієнта.
Якщо людина не зможе підтвердити легальність походження коштів, наприклад, надати довідку про зарплату, податкову декларацію, договір з продажу квартири або машини, документи, що підтверджують вступ у спадок тощо.
В такому разі банк може заблокувати рахунок і зобов’язаний повідомити про можливе відмивання коштів в компетентні органи. Банки сповіщають Держфінмоніторинг, а він після аналізу передає справу в Прокуратуру, НАБУ, СБУ і в інші органи, в залежності від спеціалізації.
Отже, новий Закон зміщує акцент на великі ризикові операції та покликаний удосконалити законодавство у сфері запобігання і протидії відмиванню незаконно отриманих доходів шляхом установлення заходів, спрямованих на протидію маніпуляціям з грошима, що надходять у результаті легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму.
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
24366
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 17116
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 11974
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11062
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5426