Як спростити приватизацію, щоб допомогти економіці під час війни?
Приватизація може стати стабільним і надійним джерелом доходу до бюджету
Точно виміряти шкоду, яку заподіяло повномасштабне вторгнення росії, наразі неможливо. Проте за прогнозами МВФ у 2022 році очікується падіння ВВП України на 35%, а за оцінками аналітиків компанії S&P Global Market Intelligence — на 45,7%. Водночас за словами Володимира Зеленського, Україна потребує до $7 млрд фінансової підтримки щомісяця, щоб компенсувати економічні втрати.
У цих умовах приватизація може стати стабільним і надійним джерелом доходу до бюджету. За даними модуля аналітики Prozorro.Sale, у минулому році держава заробила на приватизації активів, що її обтяжують, понад 3,6 млрд грн. У 2021 році дохід від приватизації за перших 5 місяців склав понад 850 млн грн, за аналогічний період цього року — майже 270 млн грн. Фактично це сума, яку вдалось залучити за рахунок приватизації у січні-лютому 2022. Від березня до квітня цього року торги майже не відбувались: уклали лише 5 договорів купівлі-продажі комунального майна на 3,4 млн грн. Державне майно з початку війни не продавали взагалі.
Під час війни важливо продовжити приватизацію: не витрачати ресурси на утримання та управління майном, що не приносить прибутку, а заробляти на ньому на потреби армії та утримання країни в цілому.
Водночас активи, що обтяжують державу, можуть навпаки врятувати підприємства, що релокуються у безпечні регіони із зони бойових дій. Бізнесу потрібні приміщення і виробничі потужності, щоб продовжувати працювати й підтримувати економіку. Придбати їх у держави — це подвійний вклад.
Звісно, правила і процедуру приватизації потрібно підлаштувати під воєнні умови.
Народні депутати уже намагались ініціювати такі зміни, однак Верховна рада відхилила законопроєкт 7191. Він і справді мав кілька суперечливих норм. Зокрема — пропонував списувати податкові борги компаній під час їхньої приватизації. Ця пропозиція має і позитивну і негативну сторони. Однак, стало зрозуміло, що поки вона не на часі.
Попри всі недоліки, процедура приватизації на період війни справді потребує змін. Ми готові сприяти депутатам у розробці нового законопроєкту для цього. Що він має передбачати?
Пришвидшення
Законопроєкт, що депутати відхилили, зокрема пропонував скоротити строк, протягом якого потрібно провести перший аукціон з приватизації після оголошення рішення про неї. Раніше його потрібно було провести не раніше ніж через 20 днів, і не пізніше, ніж через 35. На період війни цей строк можна скоротити на 5-20 днів. Також законопроєкт передбачав скорочення строку для підписання протоколу про результати електронного аукціону — до трьох днів.
Окрім цього, пришвидшити процес можна буде, якщо дозволити учасникам подавати на аукціон електронні документи, підписані КЕП. Так вони витрачатимуть менше часу на підписання протоколів за результатами торгів.
Підвищення порогу для малої приватизації
На час війни можна підняти поріг, до якого об’єкти можна продавати через електронні аукціони в Prozorro.Продажі. Раніше це можна було робити, якщо вартість активу оцінено у менш як 250 млн грн. Законопроєкт 7191 пропонував підняти поріг до 2,5 млрд грн. Це дасть змогу продати більше активів через електронні аукціони, а до великої приватизації ми повернемося після перемоги.
Зміна профілю підприємства
До війни нові власники не мали права змінювати профіль приватизованого підприємства, щонайменше протягом певного часу, визначено в умовах приватизації. Наприклад, не можна було купити у держави готель і перетворити його на кондитерську фабрику. Проте під час війни можна придбати колишній цех або ангарне приміщення колишнього заводу, переобладнати його і використати для релокованого бізнесу, чи запустити нову лінію з виготовлення важливих в умовах війни товарів. Винятком можуть стати соціально-культурні об'єкти (санаторії-профілакторії, колишні будинки культури, чи бази відпочинку) підприємства важкої промисловості та ті, що залучені в забезпеченні обороноздатності країни.
Переоформлення дозволів і ліцензій
Раніше після приватизації підприємства новий власник мав оформлювати усі необхідні дозволи та ліцензії з нуля. Наприклад, на користування надрами, водокористування, виконання робіт підвищеної небезпеки тощо. Це довготривалий і бюрократизований процес. Під час війни можна дозволити переоформлювати ці документи з попереднього суб’єкта господарювання на нового власника. Це допоможе зекономити час і швидше запустити виробництво.
Фіксовані розміри гарантійних внесків та стандартизовані договори
Законопроєкт 7191 пропонував на період війни дозволити аукціонним комісіям на власний розсуд встановлювати розмір гарантійних внесків для участі в аукціоні: зафіксувати лише граничний мінімум — 10% стартової ціни об’єкта. Також депутати хотіли дозволити органам приватизації на свій розсуд доповнювати договір купівлі-продажу затвердженими умовами продажу. Це потенційне поле для корупції, якого краще уникнути. Ми вважаємо, що краще цю норму залишити такою, якою вона є в чинному законі.
З іншого боку, учасники інколи зривали окремі аукціони з малими гарантійними внесками. Якщо керуватися таким аргументом, то вже краще зафіксувати верхню межу, яка не перевищуватиме 50% вартості активу, наприклад. Але точно не варто дозволяти аукціонним комісіям самостійно встановлювати різні гарантій внески на різні активи. Це може призвести до блокування продажу окремих об’єктів, бо на торги буде подаватися менше учасників.
Приватизація може неабияк підтримати знекровлену економіку України під час війни. Однак, щоб вона справді працювала ефективно під час війни, потрібно якнайшвидше змінити її правила — розробити та ухвалити відповідний закон.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 485
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 446
- Реформа "турботи" 152
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 99
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
29289
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19250
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
15449
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12935
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10960