Київ – місто-заповідник
Як сучасні міста поєднують урбаністичний простір та дику природу
Двісті років тому англієць Чарльз Вотертон у своєму маєтку Волтон-хол створив перший у світі природний заповідник, щоб вберегти унікальні види флори та фауни, притаманні для цієї території. Ця подія поклала початок практикам створення заповідних зон у різних куточках планети.
Деякий час урбаністичний простір і території дикої природи протиставлялись як щось несумісне. Але сучасні практики містобудування довели, що вони можуть гармонійно уживатися та взаємодоповнювати одне одного. Європейські та світові столиці демонструють цьому приклад.
Столиця Фінляндії Хельсінкі – це в тому числі 52 природних заповідника та 2 національних парка. Подібний симбіоз дає колосальний позитивний ефект. Крім захисту флори та фауни, створюються нові місця відпочинку, підвищується туристична привабливість, зростає ціна нерухомості. А також формується нова якість міського повітря (за один теплий сонячний день гектар лісу здатен поглинути до 280 кг діоксиду вуглецю та виділити до 220 кг кисню). Також експерти підрахували, що кожне євро, вкладене в розвиток заповідних територій, приносить Фінляндії прибуток 10 євро в основному за рахунок розвитку туризму. Крім великих заповідних зон, по всьому Хельсінкі розкидані невеличкі охоронні анклави загальною площею до 690 гектарів. Захист природи став спільною справою столичного муніципалітету та міст-супутників. На цьому ґрунті розгорнулась їхня інтеграція у велику агломерацію.
Найцікавіші заповідні території Хельсінкі – Центральний парк, який займає тисячу гектарів та в значній своїй частині складається з рекреаційних лісів, Бухта Старого міста, де гніздяться до 300 видів різноманітних птахів та Національний парк Нууксіо, де представлені кращі природні скарби усієї країни.
Столична агломерація Канберри в Австралії також включає в себе 46 природних охоронних зон, що складають більше 55% від її площі. Домінує тут Національний парк Намаджі та Канберрський природній парк. Останній складається з 37 окремих охоронних територій в міській частині та на околицях і є найкращим зразком низинних лугів та лісистих пагорбів.
У Берліні нараховується 47 природних заповідників загальною площею 2,6 тис. га. Найбільший – Müggelspreeniederung Köpenick (402 га) – один із останніх збережених тамтешніх комплексів вологих лугів та лісів.
Столиця сусідньої Польщі – Варшава – може похвалитися дванадцятьма заповідниками площею 1,8 тис. га. Більше 900 з них займає великий Кабацький ліс з 150-річними дубами, буками, соснами та різноманітною фауною.
Можемо пишатися, що Київ також рухається в тренді поєднання природоохоронних зон з сучасним міським простором. В 2020 році територія його природо-заповідного фонду складає близько 25% від загальної площі столиці, а саме 23 тисячі га. Наше місто не лише обігнало інші великі українські мегаполіси, такі як Львів (3%) чи Харків (1,4%), більш ніж в три рази перевищило загальнонаціональний показник (8%), але й випередило Євросоюз, де в середньому заповідники покривають 18% території країни.
Це стало результатом ефективної спільної роботи екологічної комісії Київради та управління екології КМДА, які змогли переконати більшість столичних депутатів, що заповідні зони в столиці потрібно розширювати. Загалом сьогодні маємо 198 об’єктів, з них 17 – загальнодержавного значення. Найбільшою гордістю столиці є Національний природний парк «Голосіївський», що розкинувся на площі 4,5 тис. гектарів. Також місто пишається регіональними ландшафтними парками «Дніпровські острови», Парком Партизанської слави, заказником «Жуків острів». В минулому році до переліку природних пам’яток приєдналися ландшафтні заказники Труханів острів, «Озеро Тягле», ландшафтний заказник «Бабин Яр» та низка інших.
Київ має колосальний потенціал і можливості створення потужних зелених заповідних територій по периметру мегаполіса та всередині міста. Велика живописна ріка, лісові масиви, луги, пагорби та долини роблять його ідеальним природнім заповідником. Важливо захистити все це від наступу забудовників, аби бетонно-скляні коробки не поглинули зелений Київ. І тому присвоєння новим територіям природозахисного статусу дозволить створити той гармонійний баланс між екологією та потребами сучасного великого міста, що робить життя в ньому комфортним та безпечним.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1637
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 517
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 453
- Реформа "турботи" 166
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 108
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
32781
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
24562
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19582
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 13266
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 12395