Як врятувати українську економіку?
Лише рішуча протекціоністська політика здатна пом’якшити наслідки світової кризи
Через пандемію коронавірусу наша економіка може опинитися в такій прірві, масштаби якої навіть уявити сьогодні складно. Державні фінанси вже тріщать по швах – держбюджет за перший квартал 2020 року виконаний з дефіцитом 32,7 млрд. грн, що в 1,2 рази вище дефіциту за аналогічний період минулого року.
Між тим, на бюджет лягли додаткові колосальні навантаження в боротьбі з COVID-19 – Верховна Рада підвищила бюджетний дефіцит втричі до 298 млрд. грн. А якщо згадаємо, що на країні висить ще 2,3 трильйона грн. державного боргу, то ситуація виглядає дуже тривожною.
За песимістичного сценарію на Україну чекають важкі часи. За оцінками провідних економістів матимемо наступне:
✔За 2 роки експорт знизиться на 10 млрд доларів, відповідно, скоротяться валютні надходження й ситуація на валютному ринку дестабілізується.
✔Дефіцит торгового балансу зросте до 13 млрд доларів.
✔Вартість зовнішніх запозичень виросте до 5-8%, рефінансувати борг буде складніше.
✔Доларовий ВВП знизиться на 20-30 млрд. доларів.
✔Середня заробітна плата впаде на 20%.
✔До 500 тисяч людей втратять роботу.
✔Не менше 300-500 тис. трудових мігрантів повернулись до України, отже, валютні перекази впадуть на 30% (з 12 до 8 млрд доларів).
Чи може держава хоч якось пом’якшити негативні наслідки кризи для мільйонів людей?
Світовий досвід свідчить, що так. Але для цього потрібні не лише ресурси, але й розуміння як їх ефективно використати. У США уряд зменшив податок на зарплату для робітників та роботодавців. В Данії дають відстрочку платникам ПДВ, Австралія запроваджує пакет податкових пільг для інвесторів, малого та середнього бізнесу й пенсіонерів. Великобританія захищає особливо чутливі верстви населення, дає дешеві кредити малому бізнесу й розглядає можливість зниження ПДВ.
Що можемо зробити ми?
За даними Міністерства економіки для підтримки українського бізнесу під час кризи потрібно 68 млрд. грн.
Аби вивільнити ресурси й вжити дієвих антикризових заходів потрібно:
✔Створити продумані антикризовий план та програму на 2020-2021 роки.
✔Здійснити помірковану контрольовану девальвацію для оздоровлення економіки й стимулювання експорту.
✔Збалансувати бюджет, скоротивши його видаткову частину.
✔Вжити заходів для стримування інфляційних очікувань.
✔Розробити та запустити в дію програми підтримки бізнесу та підприємців.
✔Стимулювати збереження та створення нових робочих місць.
✔Стимулювати попит, в тому числі – за рахунок споживчого кредитування.
✔Створити та реалізувати програму підтримки експортерів (активізація роботи Кредитно-експортного агентства, створення мережі торгових місій в рамках експортної стратегії, податкові преференції для експортерів високотехнологічної продукції).
✔Здійснити податкову реформу і запровадити податок на виведений капітал, що буде фактором стимулювання ділової активності та прискорення модернізації економіки.
✔Створити спеціальні економічні зони та індустріальні парки в якості механізмів залучення інвестицій в нові сектори економіки та створення нових робочих місць.
✔Сформувати та втілити в життя антикризову програму підтримки українських виробників та промисловості.
✔Заснувати міжнародний фінансовий центр «Київ» за участі міжнародних фінансових інститутів для залучення інвестицій в економіку столиці.
✔Підготувати та запустити інфраструктурні проекти в рамках державно-приватного партнерства (в тому числі під державні гарантії). Це будівництво доріг, портів, аеропортів тощо. Вони дозволять знизити рівень безробіття та стимулюють внутрішнє споживання.
Все це потрібно робити вже зараз, не гаючи часу. Й головне – не обмежуючись напівмірами, активувати усі опції антикризової політики. Від центральної влади як ніколи потрібне системне мислення та розуміння єдності і взаємозв’язку усіх процесів, що відбуваються в нашій державі.
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
44780
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
21434
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 15654
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 12798
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11043