ЖКХ: социально зависимая реформа
Назревшую жилищно-коммунальную реформу ни в коем случае нельзя рассматривать как экономически абстрактный, институциональный проект, поскольку, в первую очередь, это социально зависимая реформа.
Назревшую жилищно-коммунальную реформу ни в коем случае нельзя рассматривать как экономически абстрактный, институциональный проект, поскольку, в первую очередь, это социально зависимая реформа.
Безусловно, сама модель управления жильем через коммунальные ЖЭКи тупиковая. Поэтому она все же будет модернизироваться параллельно с усовершенствованием управления жилым фондом и приходом нами, как собственников, к управлению этим фондом.
Хочу в очередной раз обратить внимание на то, как в процессе модернизации всей отрасли должна, на мой взгляд, трансформироваться и сама философия формирования тарифов.
Коль скоро в тарифе на тепло две трети занимает газ, а Украина может обеспечить свои предприятия теплокоммунэнерго (а значит, и нас с Вами) прогнозируемой политикой на украинский газ, то и цена на этот газ должна коррелироваться. И траектория цены на газ от себестоимости до мировой цены должна совпадать с траекторией наших доходов и наших зарплат от сегодняшних реалий к каким-то, условно говоря, средне-европейским показателям. Сколько времени на это понадобится – пять или десять лет – зависит от успешности курса реформ, проводимого очередной властью, очередным правительством. Но параллельно тепловики, зная, что цена на газ неминуемо будет повышаться по плавной траектории, должны заниматься модернизацией и сокращением потребления газа за счет внедрения систем учета, за счет сокращения потерь в сетях, за счет перехода на альтернативу.
Приблизительно такая же задача должна стоять и перед предприятиями водообеспечения, где процентов 50% себестоимости составляют расходы на электроэнергию для энергонасосов, которые подают воду и где, к сожалению, мы имеем колоссальные потери. В мире, как правило, этот «электрический» процент составляет всего около 15%. Относительно низкая цена на электроэнергию для водообеспечивающих предприятий тоже должна по плану траектории выходить и сравниваться с ценой для промышленных предприятий. Но параллельно эта кривая должна совпадать и с ростом доходов населения, и с модернизацией, и сокращением в потерях воды, проч. Что касается сектора водоснабжения, то с учетом дефицита питьевой воды как в Украине, так и в мире, нужно понимать и то, что цена на исходный продукт (воду) как артезианскую, так из водных источников, будет неминуемо возрастать. Иначе это будет не вода, а суррогат.
Третья группа тарифов – те, которые касаются содержания и обслуживания жилья. В них пока процентов 60-70 занимает заработная плата управленческого персонала. С одной стороны, зарплата дворников и сантехников также должна расти, как и зарплата наша с вами. Но, с другой стороны, необходимо оптимизировать структуру управления и более эффективно использовать труд этих работников, Кроме того, необходимо создавать условия, при которых они все-таки будут качественно работать за наши деньги: будут нас обслуживать, а не диктовать свои условия.
Вернусь к тому, с чего начал: именно тот факт, что реформа ЖКХ – социально зависимая реформа, сделал ее весьма уязвимой. Поэтому она до сих пор по большому счету остается заложницей политиков-популистов, именно в этом причина того, что отрасль ЖКХ в Украине – одна из самых отстающих и практически самая «нетронутая» с момента развала Советского Союза. Но дальше оттягивать время некуда. Мы стоим на краю пропасти.
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
44867
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
21612
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 15747
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 12808
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11046