Про спадок на тимчасово непідконтрольній території України
Юридична консультація.
За останні роки громадяни України зіткнулися з колапсом вступу у спадщину, родичі яких померли на тимчасово непідконтрольній Україні території та залишили по собі спадок.
Перш за все варто зазначити, що ця процедура однакова як для переселенців, так і тих, хто досі мешкає в Криму чи на окупованому Сході України.
Отже, коротко про дії, які необхідно зробити :
Оскільки документи про смерть людей, видані самопроголошеною владою так званих “ЛНР”, “ДНР” та Криму на території, підконтрольній Україні, не визнаються, спадкоємці мають доводити смерть рідних людей у суді.
1. Отримати свідоцтво про смерть спадкодавця в судовому порядку.
Для цього не потрібно мати довідку внутрішньо переміщеної особи або прописку. Згідно норм статті 257-1 Цивільного процесуального кодексу України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Іншими словами, із вказаною заявою можна звернутися до будь-якого місцевого суду на підконтрольній Україні території.
Які докази (документи) необхідно долучити до заяви:
1. Отримати відмову органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі РАЦС) у видачі свідоцтва про смерть.
Така відмова видається одразу після письмової заяви до них про реєстрацію факту смерті при відсутності належних документів (як правило, родичам померлого видаються документи так званих ДНР та ЛНР, а такі документи на підконтрольній Україні території не визнаються)
2. До заяви необхідно долучити докази факту смерті (медична довідка лікаря щодо факту смерті, документи, які свідчать про родинні відносини за якими є право отримання свідоцтва про смерть);
3. Останнім етапом при зверненні до суду є сплата судового збору (0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що у 2020 році складає 840 грн. 80 коп.).
Зверніть увагу! Необхідно долучити всі наявні докази, оскільки така заява розглядається невідкладно, а також судовий збір не стягується за подання заяви щодо особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО.
Після задоволення судом заяви, засвічену копію рішення подають до органу РАЦС. На підставі судового рішення РАЦС невідкладно вносить відповідний реєстраційний запис до реєстру та видає свідоцтво про смерть. При собі отримувачу свідоцтва необхідно мати власний паспорт та ідентифікаційний код.
2. Наступні дії: звернення до нотаріуса
Отримавши свідоцтво про смерть встановленого зразка спадкоємець має звернутись до нотаріуса, згідно зі ст. 11 ЗУ “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1207-18) і ст.91 ЗУ “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18), якщо останнє місце проживання або основна частина нерухомого майна спадкодавця знаходиться в зоні АТО або окупованому Криму, місцем відкриття спадщини вважається місце подання першої заяви спадкоємцем.
Іншими словами, спадкоємці можуть звернутися до будь-якого нотаріуса на підконтрольній уряду території України із заявою про прийняття спадщини.
Особливо звертаємо увагу про терміни подання заяви! Зробити це необхідно не пізніше, ніж через 6 місяців з дати встановлення факту смерті, в інших випадках для отримання спадщини необхідно звертатися до суду для визначення додаткового строку прийняття спадщини.
Вести спадкову справу може лише той нотаріус, в якого ви її відкривали. Ви можете подивитися, чи продовжує він свою діяльність на контрольованій території в Єдиному реєстрі нотаріусів
У разі, якщо ваш нотаріус залишився працювати на непідконтрольній території, і в нього залишилися всі нотаріальні архіви, звертатися до нього немає сенсу, оскільки його діяльність не визнається державою, а сам він не має доступу до державних реєстрів.
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 13.05.2025 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 13.05.2025 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 13.05.2025 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 13.05.2025 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
24691
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 17321
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 12862
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11062
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5434