Слідчі ГПУ дають собі право зупиняти експорт та керувати економікою країни?
На зміну класичному приходить "державне рейдерство", яке все більше набирає обертів в Україні
У нашій практиці захисту вітчизняного бізнесу ми все частіше зустрічаємось з так званими «листами щастя», або з «державним рейдерством» від відповідних державних органів. Найчастіше від Державної фіскальної служби та Генеральної прокуратури України. Цими дiями, листами, які де-юре часто не мають жодної юридичноï ваги, правоохоронці змушують комерційні структури надавати певну інформацію, спотворюють негативний імідж бiзнесу, а, скажімо, як у випадку з компанiєю Risoil S.A. взагалі блокують роботу потужної компанії, що інвестувала у свої проекти бiльше 270 млн. дол., чим наносять багатомільйонні збитки пiдприємству та краïнi.
Кілька днiв тому такий собі старший слідчий ГПУ Терещенко надіслав листи до Прикордонної служби, Морської адміністрації та Одеської митниці, у яких у довільній формі вимагав заблокувати будь-яку експортну діяльність компанії Risoil S.A. І митниця з незрозумілих причин дослухалася до цього незаконного прохання. Що отримали в результаті? Повна зупинка терміналу Risoil, простій 4 суден, 700 залізничних вагонів, автотранспорту, поставлені під загрозу невиконання міжнародні контракти тощо.
Чи були підстави для таких дій слідчого? Ні. Принаймні, сам він їх не зміг надати. Справді, є якась справа Генеральної прокуратури проти одного з експортерів, чиє зерно знаходилося на терміналі. Лише на основі цього представники ГПУ та Нацполіції влаштували на терміналі Risoil вже звичні для України «маски-шоу», обшуки, блокування поточної роботи. Без належних документів, поводячи себе не як правоохоронці, а як звичайні рекетири. Заходячи у «вiкна, а не у вiдкриті двері». Вони навіть підігнали транспорт, на який хотіли завантажити «спірне» зерно (а це більше трьох тисяч тон вартістю близько 500 тисяч дол.) Коли ж працівники терміналу відмовилися надати зерно людям без необхідних документів, слідчий вдався до вже згаданих дій – листи до державних органів. Дивує, що Одеська митниця почала діяти відповідно до такого дивного документу. При чому заблоковано було не лише відвантаження зерна, а взагалі усієї продукції, що знаходилася на терміналі: олія, шрот тощо.
Щоб краще було зрозуміло, Risoil S.A. – це надзвичайно потужна компанія, яка вже вклала в Україну більше 270 млн. дол., продовжує інвестиційні проекти ще на 70 млн. дол., розвиває економіку краïни. При чому проводить свою діяльність абсолютно прозоро, «по-білому». З нею неможливо «домовитися», як це полюбляють робити вітчизняні чиновники, але вони все одно пробують, щоразу дедалі збільшуючи тиск. За 2017-18 року на підприємстві відбулося 15(!) обшуків. І жоден з них не стосувався діяльності компанії. Просто такий собі елемент тиску. З автоматами, нахабністю і відчуттям повної безкарності.
Цікаво, а що ще сьогодні в Україні може заблокувати слідчий ГПУ? Які підприємства, установи, державні інституції? Може взагалі вже й законів не треба в державі, а всі діятимуть за листами слідчих?
Кількість подібних випадків по країні зашкалює, а покарання не поніс ще жодний чиновник! Збитки на сотні мільйонів, а від винних не завжди можна дочекатися хоча б вибачення. Підприємці змушені витрачати левову частину часу не на стратегiю розвитку бізнесу, не на якісь інноваційні рішення, а на боротьбу зі свавіллям державних органів.
Сьогодні на дворі не 19-те сторіччя. Інформація розповсюджується миттєво по всьому світу. І чи захоче хтось з міжнародних інвесторів приходити в Україну, коли бачить, що у нас відбувається?
Ситуація із Risoil S.A. зуміла об’єднати власників і керівників майже усіх найпотужніших експортних терміналів у країні. Під час круглого столу «Морський бізнес проти державного рекету» вони прямо заявили, що їхньому терпінню настає край. Адже постійно їм та їхнім партнерам доводиться відбиватися від нападок державних органів, боротися із ситуацію, коли дрібний чиновник чи правоохоронець може в один момент заблокувати діяльність підприємства, створити перешкоди на рівному місці. Морський бізнес має важелі впливу і доволі дієві. Але дуже не хоче поки що до них вдаватися, адже на відміну від багатьох держслужбовців їм не байдуже, у якій країні жити. Вони розуміють, що зупинка експорту України призведе до повного колапсу і без того не дуже міцної економіки.
Ще лишаються люди, готові вкладати гроші в Україну, працювати чесно, на перспективу, створювати робочі місця, наповнювати наш бюджет. Те, що їм створюють перепони – просто не налазить на голову. Як боротися з цим? По-перше, обов’язково має бути запроваджена індивідуальна відповідальність кожної особи, яка приймає рішення щодо тиску на підприємства. Маєш підстави – все нормально. Не маєш – відшкодовуєш усі збитки з власної кишені. По-друге, бізнесмени не мають мовчати. Публічність все ще лякає тих, хто звик працювати «у тіні», тож треба їх витягувати на світло. І нарешті винні мають вже почати нести покарання. В’язниця має стати синонімом незаконному тиску на бізнес, беззаконню та свавіллю. Лише так ми не загубимо те, що поки маємо, а зможемо розвиватися стрімкими темпами.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1636
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 487
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 447
- Реформа "турботи" 152
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 99
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
30016
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19285
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
17747
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 13009
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 11225