Про залежність податків від гарантованої компенсації по банківських депозитах
Щоб запобігти зменшенню податкових надходжень до бюджету від банківського сектору, необхідно суттєво підвищити гарантовану до повернення суму депозиту фізособи в банках України.
Щоб запобігти зменшенню податкових надходжень до бюджету від банківського сектору, необхідно суттєво підвищити гарантовану до повернення суму депозиту фізособи в банках України. За попереніми розрахунками – як мінімум, до 600-800 тисяч гривень.
На перший погляд, твердження неоднозначне і суперечливе. І все ж, якщо розібратися, більш ніж логічне. Насправді тут йдеться про відновлення довіри українців до банківської системи, котра відчутно похитнулася за останні три роки і невпинно працює на скорочення обсягу вкладів фізичних осіб з усіма відповідними наслідками – як для наповнення бюджету, так і для розвитку економіки країни вцілому.
Так, на сьогодні українська економіка нехай не марафонськими, але все ж помітними темпами потроху набирає обертів та відновлюється після кількарічного спаду, і податківці як ніхто краще можуть простежити ці тенденції. За таких умов питання довіри бізнесу та населення до банківської системи стає як ніколи актуальним.
В першу чергу проблема стосується фізичних осіб-персональних вкладників, які, на відміну від бізнесу, мають вибір: вкласти кошти в щось “намацальне” чи довірити їх банкам, які, за свідченням порівняно недавньої історії, далеко не завжди є надійними гарантами їх повернення.
В даному випадку особливу роль відіграє можливість державної інституції - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - забезпечити повернення фізичним особам їх вклади у банках, які виведено з ринку. І це є ключовим фактором для вкладника при вирішенні питання, чи можна довірити банкам свої гроші. На сьогодні обсяг гарантованої суми вкладу складає всього 200 000 гривень і, будемо відвертими, це ж ніяк не відповідає нинішнім реаліям. Зрештою, значне знецінення національної валюти за останні кілька років значно вплинуло на реальну вартість цих коштів у порівнянні із роком встановлення гарантованої суми.
Цей факт, а також дані з кількості банків, що не змогли виконати свої зобов’язання та були визнані неплатоспроможними, починаючи із 2014 року, разом створюють серед населення скепсис щодо доцільності співпраці з банками. До того ж, вагомий влив на вкладника має і відчутне зменшення відсоткових ставок за депозитами, тенденція до якого є трендом останніх двох років.
Відтак, варто лише поглянути на офіційну статистику: за чотири місяці поточного року обсяг вкладів фізичних осіб у 82 банках України (учасниках ФГВФО) зменшився з 413 млрд грн до 406 млрд грн- на 7 млрд грн.
Такі зміни не можуть не впливати й на економіку нашої держави, адже зменшення обсягу депозитів фізичних осіб у поєднанні зі зниженням відсоткових ставок за такими депозитами обов’язково призведе до негативної динаміки надходжень податків до бюджету.
Наприклад, за січень-травень 2018 року надходження ПДФО з депозитів від 36 банків, які відносяться до великих платників податків, вже зменшилися у порівнянні із аналогічним періодом 2017 року - 1,64 млрд грн проти 2,1 млрд грн, майже на півмільярда гривень або на 21%.
Ці цифри мають заставити замислитися.
Саме тому я й почала цей текст з твердження про необхідність підвищити гарантовану до повернення суму депозиту фізособи в банках України до відповідного рівня. Це є не просто актуальним питанням для обговорення, а потребує негайного та системного вирішення у зв’язку з суттєвим впливом цього фактору, у тому числі, й на бюджетні надходження нашої держави.
З відповідною ініціативою неодноразово зверталося й керівництво ФГВФО. За їх попередніми розрахунками, сума гарантованого вкладу наразі має бути встановлена на рівні 600 000 - 800 000 грн, та поетапно підвищена протягом 2019 року. Це допоможе поступово повернути довіру вкладників, зупинити скорочення обсягу депозитів і, зрештою, - отримати податкові надходження від банківського сектору.
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 13.05.2025 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 13.05.2025 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 13.05.2025 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 13.05.2025 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
24691
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 17321
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 12862
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11062
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5434