Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності
Сьогодні минає 1000 днів, відколи російська агресія, яка почалась ще в лютому 2014 року, перетворилась у повномасштабну війну проти України.
Сьогодні минає 1000 днів, відколи російська агресія, яка почалась ще в лютому 2014 року, перетворилась у повномасштабну війну проти України. Тисяча днів болю, втрат, сліз... Тисяча днів боротьби, яка стала символом незламності українського народу. В цій боротьбі ми втрачаємо найдорожче – життя наших людей, у тому числі тих, хто залишається найбільш вразливим, тих, хто потребує постійного захисту і турботи. Це - наші діти, діти України!
1000 днів - це не лише хронологія нашого опору повномасштабній російській агресії. Це тисяча днів, які українські діти провели в умовах війни. Тисяча днів, коли вони чули вибухи замість колискових, бачили руїни замість шкільних підручників, і відчували страх замість обіймів рідних.
За цей час майже 20 тисяч українських дітей були насильно переміщені до країни-агресорки. Це трагедія, яка нагадує найтемніші сторінки людства. Лише близько тисячі з них вдалося повернути додому. Решта залишається в полоні чужої реальності. У цих дітей відібрали все - батьків, друзів, улюблені іграшки, мрії та віру в безпеку. Вони - не просто жертви війни. Вони стали заручниками, яких використовують для пропаганди, для спроб стерти їхню національну ідентичність. Це - жахливий злочин, який світ не має права ігнорувати.
Напередодні Всесвітнього дня дитини, який людство відзначатиме 20 листопада, ми звертаємося до всіх - зупиніться на мить і згадайте про українських дітей, чиє дитинство і життя було розірване війною. Кожен із них прагне мріяти, планувати майбутнє у рідній країні. Але замість безтурботних шкільних днів вони отримали страх, розлуку, втрати. Їхні малюнки замінили вибухи, а мрії - боротьба за виживання. У цей день ми маємо не просто згадати, а й зробити все можливе, щоб повернути їм право на безпеку, любов і справжнє дитинство.
Ми маємо пам’ятати, ці діти - це не лише майбутнє України. Від того, як ми зараз захистимо їхні права, залежить майбутнє всього світу. Чи зможемо ми створити світ, де діти житимуть у мирі, а не боятися кожного нового дня?
Кожен із нас може бути голосом цих дітей. Це не просто слова - це реальна дія, яка рятує життя. Що ми можемо зробити разом?
Розповідайте їхні історії. Чим більше людей дізнається про трагедію, тим сильніший міжнародний тиск на агресора.
Підтримуйте благодійні ініціативи. Є організації, які допомагають повернути дітей додому та забезпечують їхню реабілітацію.
Висловлюйте солідарність. У розмовах, у засобах масової інформації. Кожен голос підтримки має значення.
На тисячний день повномасштабної війни ми щиро говоримо дякую керівництву і народу Азербайджану за допомогу та підтримку: за відбудову школи в м. Ірпінь, за відпочинок і реабілітацію 241 дитини з Херсона і Миколаєва, з Харкова, Києва та інших регіонів України, які щоночі прокидаються від гучних звуків сирен та змушені навчатись у бомбосховищах.
Ми дякуємо усім за допомогу і просимо світ: «Не мовчіть. Не забувайте. Разом ми можемо повернути дітям дитинство».
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 479
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 444
- Реформа "турботи" 151
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 98
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
28445
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19180
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
13014
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12805
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10778