Темний бік законопроектів про адміністрування податків
Хотіли як краще, а вийшло як завжди. Саме таке враження складається під час ознайомлення з новими нормами законопроектів 1209 та 1210.
Законопроекти містять низку норм, які можуть вкрай негативно вплинути на український бізнес. Наприклад, законопроект 1210 передбачає встановлення найвищої в світі рентної плати на видобуток залізної руди. Згідно з прогнозами експертів, такі зміни призведуть до закриття близько 70 відсотків підприємств гірничо-металургійного комплексу і залишать без роботи тисячі людей.
Наразі представники важкої промисловості, середнього та малого бізнесу звернулися до Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики доопрацювати перед першим читанням проекти Законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №1210 та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №1209. Бізнесмени наполягають на тому, що норми, виписані в документах, можуть негативно вплинути на українську економіку.
Зокрема, виключається персональна відповідальність інспекторів за необґрунтовані донарахування в акті перевірки, а позапланові перевірки призначаються не за фактами порушень, а при підозрі податківців. Такі зміни можуть призвести до значних зловживань з боку податкової служби навіть щодо законослухняних підприємств. Також прибирається максимальний поріг судового збору для оскарження податкових рішень. Це, в свою чергу, може створити ускладнення щодо оскарження рішень для бізнесу.
Нові норми передбачають збільшення термінів документальних та фактичних перевірок, впровадження значних штрафних санкцій з фіксованим розміром по податковим накладним/розрахункам коригування, де відсутній ПДВ, по компенсуючим податковим накладним. Також досить дискусійними виглядають нові норми щодо статусу, оподаткування та перевірок постійних представництв, фактично створюються передумови «полювання» на незареєстровані приватні підприємства, що може негативно вплинути на інвестиційний клімат в Україні.
Платники податків ризикують відчути посилення адміністративного тиску через механізм коригування фінансового результату на основі іншого, поширеного тлумачення концепції «розумної економічної причини». Нова податкова різниця створить значні суперечки з контролюючими органами щодо питання витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети.
Запроваджується ПДВ на експорт при перевищенні продажної ціни над собівартістю, а курсові різниці виключаються для цілей оподаткування прибутку (100% податкова різниця).
Оподаткування гірничо-металургійної сфери збільшується удвічі, а рентна плата за мінеральні копалини підвищується у десятки разів. Більше того, метод оподаткування змінюється на розрахунок корисної речовини не з видобутої, а зі збагаченої руди. Вочевидь, така значна зміна потребує додаткового аналізу в частині збалансованого пропорційного податкового навантаження. Експерти зазначають, що такі норми суперечать існуючим міжнародним практикам в частині оподаткування видобутку корисних копалин і рекомендаціям Міжнародного валютного фонду. Адже згідно з ними, 40% прибутку від розробки корисних копалин має отримувати держава, а 60% – бізнес (зокрема для інвестицій в подальший розвиток). Але, в разі прийняття законопроекту №1210, частка держави у вигоді від розробки корисних копалин зросте майже до 90 відсотків. Зрозуміло, що це зробить видобуток залізної руди в Україні економічно недоцільним.
Висновок напрошується невтішний – перелічені норми законопроектів 1209 та 1210 можуть загнати бізнес у ще більшу тінь та навіть вщент зруйнувати гірничо-металургійну промисловість України. Зазначені документи потребують доопрацювання до першого читання і внесення суттєвих коригувань для забезпечення балансу інтересів бізнесу та держави.
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
45569
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
23065
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 16440
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 12894
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11056