Перша світова енергетична війна
Після 2009 року «газовий світ» почав динамічно змінюватись. Це стає зрозуміло, якщо взяти до уваги «російський фактор» у ставленні до України.
Кам'яний вік завершився не тому, що на планеті закінчилось каміння. Газоваера мине не через те, що закінчиться газ
Після2009 року «газовий світ» почав динамічно змінюватись. Це стає зрозуміло, якщовзяти до уваги «російський фактор» у ставленні до України. Втім, навіть поприце, попит на газ зазнав коливань ще у 2008 році, коли почало «падати» сукупнепромислове виробництво.
Вагомийзнак оклику на глобальному енергоринку поставили Сполучені Штати Америки,приголомшивши увесь світ об’ємами видобутку сланцевого газу та непристойнонизькою його вартістю. Як результат – значні зрушення на енергетичному ринку. Навітьвійськову агресію Російської Федерації у бік України можна вважати побічнимнаслідком таких змін. У чому ж справа?
Несекрет, що для того, аби держава була успішною, а громадяни – заможними,потрібно випускати конкурентоспроможну продукцію. Це неможливо без затратенергії і, відповідно, викидів. Отже розвиток цивілізації породжує не лишеможливості, але і купу проблем. Якщо ще 100 років тому економісти оперувалипоняттям одного, ну максимум двох взаємопов’язаних ринків, то у кінцевомупідсумку сьогодні маємо щонайменше три:
1. ринок товарів, робіт, послуг
2. ринок енергоносіїв
3.ринок викидів
Найбільшенас цікавитимуть два останні пункти.
Риноквикидів – звідки ростуть ноги
Зпочатку 60-х і до середини 80-х років минулого століття накопичилося безліч науковихфактів про глобальні зміни клімату. Виявилося, що досліджувані процеси маютькореляцію безпосередньо з людською діяльністю. Такий зв'язок встановили міжспалюванням викопних вуглеводнів та викидами парникових газів. Щоб відвернутимасштабні катастрофи, почали впроваджувати громадські ініціативи. Зокрема,всесвітньо відомим став «Римський клуб» з однією з перших доповідей «Межіросту», підготовленою Масачусетським технологічним університетом у 1972 році.
Самезаради збереження життя на нашій планеті у 1992-му під егідою ООН відбувся саміту Ріо-де-Жанейро, де питанню зміни клімату надали найвищий пріоритет на найближчідесятиліття. Ініціативи знайшли відображення у так званому Кіотському протоколі(1997), де передбачений механізм управління квотами на викиди парникових газів.Таким чином з’являється ринок торгівлі викидами, що дає поштовх розвитку«зеленої енергетики». Формуються величезні фонди з мільярдними інвестиціями увідновлювальні та альтернативні джерела енергії. Можна було б ще багато про щоцікаве вести мову, якби не одне «але» – ринок вуглецевих викидів на сьогодні опинивсяу глибокому цейтноті. Це сталося внаслідок переважання «вуглецевих» пропозиційнад попитом. Вартість вуглецевої квоти зменшилася у п’ять разів.
Вугілляпроти газу
Алене лише падіння попиту на вуглецеві квоти знову змінило орієнтири наенергетичному ринку Європи. Славнозвісна «сланцева революція» і тут вставиласвої «п’ять копійок». Через падіння вартості газу у США з 450$ за 1000 кубічнихметрів газу до 100$, електрогенеруючі потужностіпочали масово переводити з вугілля на газ. Уамериканців з’явився надлишок дешевого вугілля, який хлинув у Європу. Більшетого, коли у 2000-х в Америці був дефіцит газу, то, наприклад, Катар активнорозробляв одне з найбільших газових родовищ «Північний Парс» та будував терміналиі танкери для зрідження й транспортування газу. Цілком логічно, що післяпочатку видобутку власного сланцевого газу, зріджений газ з Катару в Америцістав непотрібний. Частково його транспортували у Європу. Дешевий катарський газстав приводом для судових позовів багатьох країн Європи до «Газпрому».
Хочагаз є вдвічі більш екологічно чистим за вугілля паливом, та порівняно високайого вартість по відношенню до сьогоднішньої ціни на вугілля, плюс знеціненнявуглецевих квот зробили свою справу. Європа масово переводить усюелектрогенерацію на вугілля.
Чибуде тепло в Україні?
Росіяни,паралельно з масовими публічними заявами про «братерські» відносини, продовжуютьробити свої чорні справи. Тож з високим ступенем ймовірності можна стверджувати,що газ в Україну під час цього зимового сезону якщо і буде надходити, то унадзвичайно мізерних обсягах.
Ітут виникає два питання: «Чи зможемо ми себе самостійно забезпечити теплом таелектроенергією?» та «Чи вистачить самій Європі газу, щоб поділитися зукраїнцями?».
Слідвизнати, що у спадок від СРСР ми отримали промислову інфраструктуру та, зрештою,і весь комплекс ЖКГ із надмірно великим енергоспоживанням. Україна посідаєперше місце у світі за часткоюенергоносіїв у ВВП, споживаючи приблизно 50 мільярдівкубічних метрів газу щорічно. З них власного видобутку – на рівні 20 мільярдів,які і споживає населення. Як бачимо, сальдо не на нашу користь.
Якщорозглянути газовий баланс Європи, то помітимо, що надлишків у них майже не має.
Інфографіка:РІА-Львів
Такяк понад 30% газу Європа отримує від Росії, то зрозуміло, що великих резервівдля постачання в Україну годі й чекати.
Вихіддля нас та європейців є один – це синхронний перехід електрогенеруючихпотужностей на вугілля. І тут ключовими регіонами не стільки для Європи,скільки для України є Донеччина та Луганщина. У Російській Федерації чіткорозуміють, що без вугілля компенсувати енергетичні втрати в Україні – нереально.Окрім того, частину вугілля тут міг би закуповувати Європейський Союз. Тому триваєварварське знищення російськими терористами усієї інфраструктури, пов’язаної звидобутком такого цінного енергетичного ресурсу.
Длявирішення питання необхідно докласти усіх зусиль, щоб у найкоротший термінуспішно завершити активну частину АТО, провести масштабну роз’яснювальну іпрактичну роботу щодо енергозбереження та енергоефективності, ввести режим тотальної економії та пошуку альтернативних джерел енергії.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 476
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 444
- Реформа "турботи" 151
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 98
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19134
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12755
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
12206
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10715
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 9406