Ринок нерухомості у столиці та в регіонах: що будуємо та для кого?
У тенденціях часу зараз казати, що війна внесла суттєві корективи у подальші плани забудовників та повністю змінила структуру ринку нерухомості.
Дійсно, ми живемо в унікальний період, в якому набуваємо досвід щоденно працювати в екстремальних умовах. Це стосується зараз усього – починаючи від збитих логістичних коридорів, наявності будівельних матеріалів та коливань на валютних ринках.
Але, детально зараз треба визначити наступні тенденції, які ми обговорюємо з колегами, девелоперами з-за кордону, а також з керівниками суміжного бізнесу.
1. У травні-червні багато, хто з українців, які виїжджали за кордон прийняли рішення повернутися та зараз визначаються, де планують жити. Особливо, це стосується літніх людей, діти яких намагаються обрати для своїх батьків більш безпечне місце проживання та все частіше звертають увагу на західні регіони України, на невеличкі населені пункти, але наближені до інфраструктури та з гарними комунікаціями. Оскільки вже є сенс говорити про підготовку до зими, то можна казати, що дуже мало людей вкладаються у власні проєкти будівництва. Ця категорія клієнтів орієнтуються на вже готові приватні котеджі та будинки, в які можна переселитися найближчим часом та в яких усі комунальні питання вже вирішив забудовник. Тобто, де вже чітко зрозуміло, що підведена вода, газ, світло, є логістика з вивозу сміття тощо. На це орієнтовані також вимушені переселенці робочого віку, які обирали перебування на західній Україні у лютому-березні. Значний відсоток з них шукає власне житло для своєї родини з огляду на рівень готовності, наближеність до обласного центру або кордону.
2. Друга тенденція стосується працюючих людей, які «прив’язані» до столиці, зберегли тут свій бізнес та мають подальші плани по його розвитку. Частина з них втратили своє власне житло у передмісті Києва у ході бойових дій та поступово ремонтують свої будинки. На час цієї відбудови ця група клієнтів шукає власне житло у новобудовах та має дуже практичні вимоги до цього житла.
Наприклад, якщо раніше престижними вважалися останні поверхи та найважче продавалися квартири на поверхах посередині, тепер ця тенденція змінилася. Цікавість до останніх поверхів вже знизилася з огляду на питання безпеки, а майбутні клієнти все частіше цікавляться наявністю паркінгу або бомбосховища, міцністю стін та використаними матеріалами. Тобто, в цьому питанні війна внесла суттєві корективи та відрегулювала попит. До того ж заможні клієнти зорієнтовані придбати житло, яке їм буде легше продати у випадку необхідності виїжджати за кордон. А зробити це швидше з невеликими та зручними квартирами, ніж з апартаментами понад 150 м2.
3. Ще одна тенденція на ринку нерухомості стосується довгострокових інвестицій у житло. Значний відсоток клієнтів, які мають можливість дозволити собі придбання нового житла без кредиту, знаходяться у режимі очікування та прискіпливо слідкують за ринком нерухомості. Особливо, якщо житло знаходиться на фінальній стадії забудови. Тому, багато, хто з девелоперів зараз змагається на рівні знижок на вартість квадратного метра.
Проте, загальний висновок з поточної ситуації у тому, що вартість житла в столиці знижуватися не буде. Про це говорить багато факторів – починаючи з вартості будівельних матеріалів та становищі на світовому ринку металу. Житло у західних регіонах України – навпаки, має тенденцію до зросту. Та найближчі місяці ми будемо спостерігати, що попит буде визначити нову ціну. Тому, на моє переконання, восени найкращий час вкладати в житло та визначатися з умовами придбання, якщо йдеться про кредити або розстрочку.
До того ж усі гравці ринку очікують на запуск іпотечного кредитування, якій покращить купівельну спроможність клієнтів та вирівняє увесь ринок нерухомості України.
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
45306
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
22560
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 16197
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 12858
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11055