Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
30.11.2021 15:42
Японія збільшує витрати на оборону
Кабінет міністрів Японії 26 листопада схвалив додаткові витрати на оборону в 2021 році.
Сума додаткових витрат має скласти 773,8 мільярдів єн (6,7 мільярди доларів), при цьому сам військовий бюджет Японії на 2021 фіскальний рік є рекордним і складає 5,34 трильйони єн, тобто 51.7 мільярда доларів.
Збільшення військових витрат Японії є відповіддю на зростання загрози з боку Китаю, Північної Кореї та Росії. Також Токіо таким чином демонструє рішучість посилити можливості власної національної оборони, зміцнити американо-японський альянс та регіональну безпеку. Серед основних цілей — посилення протиповітряної оборони та військово-морських сил.
Таким чином новий прем’єр-міністр Фуміо Кісіда показує відданість політиці двох своїх попередників, Сіндзо Абе та Суги Йосіхіде, по посиленню японських збройних сил. Японія, в рамках продовження цього курсу, має грати все більшу роль на морі, насамперед в акваторіях Східнокитайського та Південнокитайського морів, а також в цілому в західній частині Тихого океану та в Індотихоокеанському регіоні. Крім того, мають бути посилені можливості протиракетної оборони та здатність обороняти віддалені південні острови Японії.
Токіо також має на меті добитися переваги над потенційними противниками в космічній сфері, радіоелектронної боротьбі та кіберпросторі. Це є відповіддю на військову модернізацію в Північній Кореї та Китаї , а також намагання останнього утвердитися в якості головної військово-морської сили в регіоні.
97,8 мільярди єн додаткових бюджетних асигнувань будуть витрачені на посилення інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони. Зокрема мова йде про купівлю вдосконалених ракет та додаткового оснащення для ЗРК “Петріот” за 44,1 мільярди. Крім того, ще 10,3 мільярди єн підуть на придбання ракет земля-повітря KBSAM, що мають посилити захист японських військових баз від крилатих ракет та ракет повітря-земля.
Крім того, Сухопутні Сили Самооборони Японії отримали 2,6 мільярди єн на купівлю вдосконалених зенітно-ракетних комплексів середнього радіусу дії Type-03 Chū-SAM Kai для посилення протиповітряної оборони.
Окрім протиповітряної оборони, також має бути посилений військово-морський флот. За рахунок додаткового фінансування Міністерство оборони має намір збільшити кількість патрульних літаків, морських мін, торпед та іншого обладнання для ВМС. Зокрема, Військово-морські Сили Самооборони Японії отримають 65,8 мільярдів єн на купівлю трьох патрульних літаків Kawasaki P-1 та ще 1,9 мільярди на два двигуни для патрульних літаків. Крім того, ще 8,4 мільярди будуть витрачені на вертикальну систему запуску ракет для двох 3,900-тонних багатоцільових фрегатів.
21,7 мільярди будуть витрачені на купівлю легких торпед Type 12, нових важких торпед Type 18, а також на протичовнову ракету корабельного базування Type 07.
В свою чергу Військово-повітряні сили отримають 24,3 мільярди єн на ще один транспортний літак Kawasaki C-2 та два двигуни для нього.
25,4 мільярди будуть витрачені на 13 нових багатоцільових гелікоптерів Subaru UH-2, що зможуть здійснювати перекидання військ та персоналу для захисту віддалених островів, а також у випадку стихійних лих.
4,1 мільярди будуть витрачені для початку робіт зі створення нової військової бази на острові Ісігакі, що входить до архіпелагу Рюкю. Тут в 2022 фіскальному році мають бути розгорнуті батареї протикорабельних та зенітних ракет, а також 570 військових. Острів знаходиться в 170 кілометрах на південних схід від островів Сенкаку, що контролюються Японією, але на які заявляє свої претензії Китай.
Більшу частину нової техніки спочатку думали закупити в фінансовому 2022 році, але на прохання Міністерства оборони їх внесли до додаткового бюджету, що є наслідком зростання напруження в регіоні. В Токіо прийняли рішення, що діяти потрібно вже цього року.
428,7 мільярдів єн, тобто 55% додаткового бюджету, будуть використані для покращенні фінансової ситуації японських оборонних компаній, з урахуванням падіння їх прибутків внаслідок пандемії.
Під час виборчої кампанії в жовтні 2021 року владна Ліберально-демократична партія під керівництвом Кісіди пообіцяла подвоїти оборонні витрати країни з 1% до 2% ВВП, з урахуванням підходу НАТО щодо підтримання оборонних витрат держав на рівні понад 2% ВВП. Такі заяви отримали додаткову підтримку серед виборців після повторних ракетних пусків Північної Кореї та першого спільного патрулювання російських та китайських військових кораблів у західній частині Тихого океану, в районі Японського архіпелагу.
Нині влада Японії ставить собі на меті перегляд підходу до реагування на зростання присутності Китаю в районах Тайванської протоки та островів Сенкаку, а також до зростання ядерної та ракетної загрози з боку КНДР. Крім того, японський уряд заявляє про намір надалі посилювати свою протиракетну оборону, в тому числі з метою отримання можливості перехоплювати ракети над територією противника, а також надати додаткову підтримку для розробок в сфері штучного інтелекту та гіперзвукової зброї.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
Топ за тиждень
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 478
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 444
- Реформа "турботи" 151
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 98
Популярне
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19161
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12786
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
12559
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10742
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 9504
Контакти
E-mail: [email protected]