Інформація про "зрив посівної" в Україні не відповідає дійсності
Чергова заява росЗМІ про "зрив посівної в Україні" - це черговий виток інформаційної агресії проти України. Подібні наративи, які запускають росЗМІ, вже не вперше виникають в інфополі.
З початком війни росія вимагала капітуляції України під приводом того, що якщо Україна не здасться, то люди в Україні «вмиратимуть від голоду» та їжі «не вистачить». Коли розпочалася робота зернового коридору з 1 серпня 2022 року, росія заявляла, що Україна «все зерно вивезе» і невдовзі знову таки «нічого не їстиме», «голодуватимемо» – щось цього нічого не відбувається. Банальна річ – росія веде боротьбу не лише на фронтах військовими діями, а й економічними та інформаційними вкидами. Тому, це не більше, ніж чергова російська дезінформація.
Насправді, «голоду» в Україні немає – стратегічне забезпечення України продуктами харчування повною мірою відповідає внутрішнім потребам. Цьогорічна посівна кампанія, як і в 2022 році, пройде в максимально складних умовах. Однак російські ЗМІ «забувають» назвати при цьому справжню причину складнощів українських аграріїв – це масований російський обстріл цивільної та енергетичної інфраструктури України, заміновані поля, окупація українських територій. Повномасштабне вторгнення окупантів підриває основи продовольчої безпеки не лише в Україні, а й у всьому світі.
Україна дійсно скоротила можливість збирання врожаю на тимчасово окупованих частинах Херсонської та Запорізької областей, а також на територіях, де ведуться активні бойові дії та де частина полів замінована. Відповідно, це відобразиться на валовому зборі, який ми матимемо у 2023 році.
Але сьогодні важливо за рахунок пошуку фінансових механізмів у вигляді кредитування виробників у рамках програми, що реалізується в Україні, 5-7-9% дати можливість за рахунок цих коштів закупити виробникам усі необхідні матеріали для посівної кампанії. Ми розуміємо, що програмою не всі на 100% зможуть скористатися, але є значна частина, яка скористається можливістю і проведе посівну кампанію. Так що посівна 2023 року відбудеться.
Минулий рік чудово продемонстрував стійкість України у всіх сферах життєзабезпечення країни, включаючи сільськогосподарський сектор. Навіть за умов повномасштабних бойових дій українські аграрії не лише змогли забезпечити річну потребу України в зернових, а й зібрати врожай для експорту.
У 2021 році ми зібрали рекордний урожай олійних та зернових культур – приблизно 108 мільйонів тонн. Для порівняння: у воєнний період часу, незважаючи на ці умови, нам вдалося зібрати близько 67 мільйонів тонн цих культур. При тому, що Україні для забезпечення річної потреби потрібно близько 18 мільйонів тонн. Тобто, навіть в умовах війни ми маємо потенціал не лише забезпечити себе, але ще й у два рази більше експортувати на зовнішні ринки.
Усе це пов'язано з тим, що Україна є експортоорієнтованою країною. Україна в аграрному секторі займається вирощуванням продукції для забезпечення не лише внутрішніх потреб, а й експорту, заробляючи на цьому гроші. Близько 53% експорту, який прямував з України в період вторгнення – це аграрна продукція. Україні вдалося акумулювати близько 23 мільярдів доларів на експорті свого продовольства. Саме тому, вивезення продукції з України та зерновий коридор ніяк не впливає на продуктову безпеку країни. Навпаки, торгівля зерном – основа заповнення бюджету.
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
45476
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
22863
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 16348
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 12883
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11056