Чому енергосервіс заважає розвитку зрошення в Україні?
«Питання збереження та відновлення раціонального використання водних ресурсів потребує розгляду на високому рівні» Володимир Зеленський
Всеукраїнська Аграрна рада у своїй роботі, особливо в умовах зміни клімату, значну увагу приділяє стратегії розвитку зрошення в Україні. Ще влітку, під час круглого столу у Новій Каховці за участі науковців, аграріїв та політиків, присвяченому питанню зрошення, ми наголошували: аби аграрії не боялись інвестували кошти у зрошення, держава має створити відповідні умови.
Надзвичайно великою проблемою для аграріїв є високі тарифи на воду для поливу земель. Однією з причин цього є робота енергосервісних компаній, які встановлюють енергозберігаюче обладнання на насосні станції за завищеними цінами. Покриття витрат потім лягає на плечі аграріїв.«Аналіз уже укладених енергосервісних договорів та тендерних пропозицій свідчить про непрозорість при закувлі послуг, необґрунтованість та недоцільність укладання договорів. Адже запровадження енергосервісу на прописаних умовах веде не до здешешевлення послуг поливу, а навпаки — лягає тягарем на плечі аграріїв на кілька років», — розповідає учасник ВАР, голова громадської спілки «Асоціація водокористувачів» Володимир Хвостов.
Давайте більш детальніше розберемось, у чому справа. Компанії, які перемогли і розпочали здійснювати енергосервіс насосних станцій, невідомі на ринку України. Більше того, розмір платежів на користь енергосервісних компаній за вже укладеними договорами в середньому складає 12-13 млн грн за весь строк дії договору при реальній собівартості 2-3 млн грн. За цих умов фактичне виконання зобов’язань управлінь водного господарства зі сплати енергосервісних платежів покладається на водокористувачів, тобто, на тих самих аграріїв, яким обіцяють створити гідні умови для інвестицій у зрошення.
Тому, дуже важливо, щоб в найближчий час було скасовано тендери із закупівлі послуг енергосервісу, що вже відбулись, та розірвано відповідні договори, оскільки вони завдають економічної шкоди державі. Лише за таких умов ми побачимо, що держава дійсно зацікавлена у виробленні дієвого механізму відновлення та подальшому розвитку зрошення.
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
45306
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
22560
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 16197
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 12858
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11055