Як війна вплинула на інвестиційну привабливість України?
У цьому блозі розглянемо як змінювалася ситуація та що впливає на інвестклімат найбільше.
За даними Європейської Бізнес Асоціації індекс інвестиційної привабливості в другій половині поточного року склав 2,48 бала із 5 можливих. Таке значення можна порівняти з аналітикою 2020 року, коли пандемія коронавірусу була в найбільш активній фазі. Згідно з результатами дослідження, половина топменеджерів визначають інвестиційний клімат несприятливим і лише 5% вважають навпаки. Тут слід зауважити, що ще влітку показники були гіршими.
Варто згадати, що ще в серпні аналогічне дослідження показувало найнижчий показник з 2013 року — 2,17 бала. Негативними чинниками були продовження військових дій, корупція та проблеми в судовій системі. Водночас з позитивних змін були відмічені: статус кандидата на вступ до ЄС, анулювання мит і квот для українського експорту, а також транспортний безвіз з Євросоюзом. Можна відзначити, що попри повномасштабну війну, український бізнес має хороший запас міцності.
Динаміка інвестиційної привабливості України. Джерело: ЄБА
Порівнюючи ситуацію і фактори впливу на бізнес в першій половині року з тим, що ми маємо зараз, можна зробити кілька висновків. Військові дії досі залишаються основним чинником, який має найбільший негативний ефект на інвестиційний клімат. Другою негативною умовою тепер стали атаки на енергетичну інфраструктуру, а корупція зараз на третьому місці. Головні позитивні фактори інвестиційного клімату залишилися незмінними з першого півріччя поточного року.
Очікування щодо наступних шести місяців не надто оптимістичні, адже лише 22% директорів великих компаній очікують на покращення ситуації. Водночас 99% планують і надалі працювати в Україні попри всі можливі ризики, а 63% навіть збираються продовжити інвестиції в національну економіку. Також слід згадати, що навіть у випадку тривалого блекауту 72% компаній не збираються залишати український ринок. Більшість із них роблять ставку на автономність, а також альтернативні способи зв’язку для продовження роботи.
Національний банк визначає перебої постачання електроенергії другим за значенням чинником, який вплинув на бізнес. Частина бізнесу адаптувалася до обмежень енергопостачання, але відновлення економічної активності після початку повномасштабного вторгнення зупинилося. Інша частина підприємств вимушено зупинила або зменшила свою діяльність. Якщо малі та середні компанії можуть забезпечити себе електрикою завдяки генераторам, то великі виробництва не мають такої можливості. Найбільш постраждалими від ракетних ударів вважається промисловість — металургійні та видобувничі підприємства.
Індекс очікувань ділової активності. Джерело: НБУ
Постійні ракетні удари стали причиною прогнозу більшого падіння економіки у 2022 році та погіршення прогнозів на наступний рік. Очевидно, що подібна ситуація в енергосистемі не є сприятливою для інвестицій та позначиться на настроях власників бізнесу. Хоча зараз ми бачимо покращення — попереду важка зима, але тимчасово зменшивши споживання її буде цілком реально пройти. За прогнозами енергетиків, споживання зменшиться із закінченням зими, це дасть можливість стабілізувати ситуацію в енергетичній галузі. Після цього можна очікувати, що це стане фактором покращення інвестиційної привабливості.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 479
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 444
- Реформа "турботи" 151
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 98
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
28505
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19188
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
13112
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12822
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10786