Земля без корупції: державна оренда через аукціони у "Земельному банку"
Коли кожен гектар на вагу золота, неефективне управління державними землями стає критичною загрозою для продовольчої та економічної безпеки країни
Повномасштабне вторгнення росії завдало нищівного удару по українських земельних ресурсах. Через окупацію, бойові дії та замінування ми тимчасово втратили доступ до близько 5 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель. Загальна площа угідь, доступних для використання, скоротилася з 41,3 млн га у 2021 році до 32,8 млн га у 2024-му.
На цьому тлі давні проблеми у сфері управління державними землями перетворилися на ще більшу критичну вразливість для економіки. Роками ця сфера залишалася синонімом корупції, "сірих схем" та застарілого права «постійного користування» – радянського пережитку, що толерував зловживання. В результаті державний та місцеві бюджети щороку недоотримували мільярди гривень.
Відповіддю на ці виклики – як давні, так і породжені війною – став проєкт «Земельний банк».
Прозорість замість корупційних схем
«Земельний банк» – результат спільної роботи Фонду державного майна, Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства економіки та Міністерства юстиції. Його головна мета – знищити корупційні схеми та створити для аграріїв прозорий і конкурентний механізм доступу до державних земель через онлайн-торги.
Важливо наголосити: йдеться не про продаж, а виключно про суборенду. Всі землі залишаються у 100% державній власності. Це принципова позиція, яка дозволяє зберегти контроль держави над стратегічним ресурсом, водночас забезпечуючи його ефективне використання.
Усі аукціони з суборенди відбуваються в державній торговій системі Прозорро.Продажі, що є гарантією прозорості та чесної конкуренції. Правила тут єдині для всіх: стартова ціна лота складає 12% від його нормативно-грошової оцінки, а переможцем стає учасник, який запропонував найвищу ставку під час відкритих електронних торгів. Принцип «хто запропонував вищу ціну, той переміг» виключає будь-які непрозорі домовленості чи суб'єктивні рішення.
Всі землі на екрані
При виборі землі для агробізнесу ключову роль відіграє її розташування. Саме для того, щоб зробити пошук та аналіз ділянок візуальним та інтуїтивним, команда «Земельного банку» розробила інтерактивну мапу. Вона розміщена на сайті landbank.spfu.gov.ua й дозволяє фермеру не просто переглядати список лотів, а одразу оцінити їхню реальну привабливість: близькість до власних господарств, доріг та інфраструктури.
Це реальний приклад того, як держава стає зручним сервісом. Замість того, щоб ходити по кабінетах, громадянин може знайти всю ключову інформацію онлайн, на екрані свого смартфону, планшету або комп'ютера. У кілька кліків по карті відкривається повна картка об'єкта: від точного розташування та кадастрового номера до стартової вартості, статусу торгів та прямих посилань на аукціон і Держгеокадастр.
Але мапа є не лише інструментом для пошуку окремих ділянок. Для зручності стратегічного планування землі на ній об'єднані в кластери – групи розташованих поруч лотів. Це дозволяє аграріям заздалегідь розрахувати логістику та поборотися на торгах за кілька ділянок одразу, щоб сформувати єдиний масив.
Тож інтерактивна мапа – це значно більше, ніж просто зручний пошук. Це інструмент, який дає аграрію повний контроль над ситуацією: він бачить, аналізує та приймає рішення, спираючись на точні й повні дані. Саме такий підхід і є основою для чесної конкуренції, де перемагає не той, хто має зв'язки, а той, хто запропонував найкращу ціну на відкритому аукціоні.
Результати, що говорять самі за себе
Проєкт стартував у жовтні 2024 року, і результати вже доводять його ефективність. Станом на травень 2025 року, лише за вісім місяців роботи, проведено 483 успішні аукціони, залучено в ринковий обіг 37,5 тис. га земель. Загальна сума надходжень від переможців сягнула 819 млн грн. Середня вартість оренди становить 21,9 тис. грн/га. Ціна під час торгів зростала в середньому в 7 разів від стартової.
Та найкращий доказ ефективності моделі – це звичайна ринкова конкуренція. Судіть самі: на аукціонах «Земельного банку» за лот змагаються в середньому 7,5 учасників, тоді як на торгах за комунальні землі – лише 3,1. Результат такої боротьби очевидний: середня вартість гектара тут у 2-3 рази вища, ніж на аукціонах за комунальні землі. Це і є найкращий доказ довіри бізнесу до системи та її здатності заробляти для держави максимум.
Важливо розуміти – йдеться про щорічні надходження живих грошей, які посилюють державний та місцеві бюджети. Це додатковий ресурс, який є критично важливим як в умовах війни, так й для майбутньої відбудови країни та довгострокового економічного розвитку.
Масштабування прозорості
Успіх «Земельного банку» доводить, що прозорість та цифровізація – єдиний ефективний шлях до детінізації та розвитку. Вже на черзі формування другого пулу земель, запланованого на 2025 рік. Це дозволить повернути в повноцінний ринковий обіг ще десятки тисяч державних сільськогосподарських земель, що роками простоювали або використовувались неефективно.
Водночас ми бачимо запити від аграріїв на поширення подібного прозорого механізму і на землі комунальної та навіть приватної власності. Це і є головний сигнал ринку: бізнес готовий і хоче працювати "по-білому". Він прагне чітких та прозорих правил, від яких у підсумку виграють усі – і самі агровиробники, і державний бюджет, і економіка країни в цілому.
Проєкт «Земельний банк» – це не лише про оренду землі. Це про встановлення цивілізованих і прозорих правил гри, про повернення довіри між державою та бізнесом, а також про ефективне управління державними активами в інтересах усього суспільства. І цей процес вже невідворотний.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1637
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 493
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 449
- Реформа "турботи" 152
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 99
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
30559
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
19374
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19318
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 13057
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 11434