Напад росії на світову продовольчу безпеку
Чому напад росії може спричинити нові голодні смерті в третіх країнах.
Понад три тижні в нашій країні триває війна. Вже ніхто не нівелює той факт, що напад росії на Україну відчутно вплине на геополітичну картину світу. У всесвітній історії такі прецеденти траплялися неодноразово і ця війна не є виключенням. Уже зараз можна простежити прямі наслідки сьогоднішнього розвитку подій, один з яких – загроза світовій продовольчій безпеці. Але перед тим, як перейти до їхнього аналізу, пропоную зупинитися на кількох фактах світової продовольчої безпеки:
− станом на 2019 рік у світі від голоду страждало 690 млн людей. Прогнози ООН щодо росту кількості голодуючих у 2030 році сягали рівня 840 млн. Однак на кінець 2021 року людство досягло позначки у 821 млн голодуючих. Причинами такого стрімкого росту стали пандемія COVID-19 та глобальна зміна клімату;
− приблизно 50 країн світу залежать більше ніж на 30% від України та росії в забезпеченні пшеницею. Більшість з них є найменш розвиненими, або країнами з низьким рівнем доходів і дефіцитом продовольства (Північна Африка, Азія та Близький Схід);
− ціни на харчові продукти, які вже зростали з другої половини 2020 року, досягли історичного максимуму в лютому 2022 року. Наприклад, світові ціни на пшеницю та ячмінь виросли на 31% протягом 2021 року. Вартість рапсової та соняшникової олії зросла на понад 60%;
− попит, високі та нестабільні ціни на природний газ призвели до зростання вартості добрив. Ціна сечовини, ключового азотного добрива, за останні 12 місяців зросла більш ніж утричі;
− зернові – основний продукт харчування, що годує світ. На пшеницю, кукурудзу та рис припадає понад 40% усіх споживаних калорій. Україна забезпечувала близько 10% світового обсягу пшениці та майже 16% усієї кукурудзи (станом на кінець 2021 року).
У такий спосіб станом на до початку війни, прогнози щодо продовольчої безпеки вже були невтішними. Ріст темпів кількості голодуючих на фоні пандемії, зростання цін на харчові продукти на фоні підвищення вартості енергоносіїв – це те, з чим ми увійшли у 2022 рік. Утім, світові країни та міжнародні організації були готовими до таких прогнозованих проблем та вибудовували свої політичні стратегії відповідно до очікувань. Напад росії на Україну став чорним лебедем для політики світової продовольчої безпеки.
Україна сьогодні опинилася в ситуації, коли посівна кампанія фактично під загрозою зриву. Окрім очевидних причин, таких як проведення бойових дій на полях, виникає й низка проблем для аграріїв, земля яких наразі не перебуває в зоні бойових дій. Серед них – проблеми з постачанням засобів захисту рослин, добрив, насіння, стрімке зростання цін та дефіцит дизпалива. За попереднім аналізом потенційне скорочення посівних площ складає приблизно 11 млн га (у 2021 році всього було засіяно 23,5 млн га). Окрім скорочення посівних площ, у наслідок війни ми маємо інфраструктурну кризу. Заблоковані порти, а військові дії, що точаться у Чорному та Азовському морях, створюють «вузьке місце» для експорту, залишаючи тільки залізничний транспорт, пропускна спроможність якого, дуже низька. Можна тільки здогадуватися, на скільки здорожчають страхові послуги під час транспортування продукції в країні, яка перебуває у воєнному стані. Забігаючи наперед, хочу сказати, що голод Україні не загрожує, внутрішніх резервів, за стандартного споживання 19 млн тонн зерна на рік, вистачить щонайменше на 2 роки (потрібно розуміти, що через вимушену міграцію, споживання також скоротиться).
Зі свого боку світові країни вже почали реагувати на можливість виникнення продовольчого дефіциту. Наприклад, Аргентина, Угорщина та Індонезія встановили торговельні бар’єри на експорт сільськогосподарської продукції. Вже зараз зрозуміло, що це не останні країни, що будуть вводити зазначені обмеження з метою збереження цін на внутрішньому ринку. Утім, політика внутрішнього протекціонізму спричинить стрімку інфляцію на міжнародних продовольчих ринках. Про росію не хочеться багато говорити. Якщо коротко – майже ніхто не торгуватиме з токсичною країною, а за давньою руською традицією вони вистрелили собі в ногу заборонивши вивозити сільськогосподарську продукцію до «недружніх» країн (усього цивілізованого світу).
Відповідно до глобального індексу голоду (Global hunger index), серед 10 країн Азії та Африки, які є найбільшими споживачами українських зернових культур, двоє перебувають на межі голоду (Ємен, Пакистан). Для тих 50 країн, які залежать більше ніж на 30% від української та російської пшениці, наступний рік вочевидь буде або голодним, або ж над болючим для економіки. І це лише перші очевидні проблеми, ймовірність виникнення яких є вкрай високою.
9 млн людей щороку вмирають від голоду, 3 млн з яких – діти. В межах сталого розвитку ООН є ціль № 2: «Ліквідація голоду, забезпечення продовольчої безпеки та покращення харчування та співробітництва стійкого розвитку сільського господарства», що закликає всі країни до активних дій з метою подолання цієї проблеми. З огляду на це, можна зробити висновок, що росія фактично оголосила війну всьому цивілізованому світу, а наслідками такої війни будуть нові голодні смерті, зокрема дитячі, але тут росії не звикати. Водночас у світової спільноти ще є час одуматися і розпочати активні дії для запобігання зазначеним проблемам, і умовний дедлайн – 1 квітня (крайній термін для початку української посівної).
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 13.05.2025 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 13.05.2025 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 13.05.2025 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 13.05.2025 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
24642
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 17286
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 12750
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11062
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5432