Регулювання цін на продукти харчування – економічне невігластво і корупція
Регулювання цін на продукти харчування.
Останні декілька днів мене почали активно “діставати” журналісти з питаннями, які стосуються планів провладних депутатів та уряду встановити регулювання цін на продукти харчування.
Ініціатори зареєстрованого законопроекту (19 депутатів із «Слуги народу», 1 із «Довіри», 1 із «За майбутнє») хочуть встановити для магазинів граничну цінову надбавку від ціни виробника на 12 продуктів харчування.
Після чергового дзвінка та пояснень журналістам щодо безграмотності та шкідливості цієї ініціативи несподівано спіймав себе на думці, що ситуація, яку ми спостерігаємо зараз в Україні, дуже схожа на сюжет культового роману «Атлант розправив плечі» американської письменниці Айн Ренд. До влади (в романі — в США) прийшли вкрай некомпетентні, корупційні пройдисвіти, які своїми діями призводять економіку країни до колапсу. Причому, в умовах економічного хаосу вони намагаються впроваджувати адміністративне регулювання цін та товарних потоків, продовжуючи на цьому цинічно наживатися. А потім ще і намагаються поставити під контроль всю інформацію, щоби впливати на виборців. Натомість бізнес просто змушений покидати країну або уходити в “тінь”.
Саме це ми зараз спостерігаємо в України.
Автори законопроекту (більшість з них розбираються в економіці не краще, ніж заєць в геометрії) не розуміють, що ціни на продукти в Україні зростають через:
- підвищення світових цін на продовольство;
- монополізації в Україні виробництва продуктів великими агрохолдингами та торговельними мережами;
- обмежень імпорту продуктів широкого вжитку.
Обмеження цінової надбавки у торгових мережах не призведе до зниження цін. Торгові мережі мають великі апетити до прибутку, але їхня політика — це далеко не головна причина зростання цін на товари в Україні.
В Україні велика концентрація ринкової влади (тобто, монополізації) у виробників яєць, цукру, олії, курятини та деяких інших продуктів харчування. Не дивно, що саме ці продукти подорожчали найбільше. Якщо співвіднести січень-жовтень 2021р до цього ж періоду минулого року, то можна побачити, що цукор подорожчав на 69%, олія – на 61%, яйця – на 54%. Далі розмов боротьба із продуктовими монополістами не просувається. Що не дивно, бо вони є вірною опорою влади.
Обмеження торгової надбавки призведе лише до дефіциту соціально значущих товарів. Людям від цього буде лише гірше. З радянської та світової практики відомо — такі ініціативи завжди закінчуються дефіцитом, корупцією та ще більшим подорожчанням товарів. Справа може дійти до порожніх полиць. Продукти йтимуть не у магазини, а продаватимуться за високими цінами на «чорному ринку». Це шлях Венесуели та Болівії, куди веде країну політика президента, яка реалізується у ВР фотографами/таперами/перукарями/тамадами/рестораторами з його фракції «Слуга народу».
Це махровий популізм, на який лише й здатні «Слуги народу». Проблема не так у тому, що ціни високі, як у тому, що українці мало заробляють. Мало заробляють тому, що влада не здатна забезпечити економічне зростання, без якого не можливо підвищення доходів людей. Інвестбанк J.P.Morgan прогнозує зростання ВВП України у 2021 році на 2,3%, це трохи більше половини від падіння ВВП у 2020 році (4%). Навіть у найслабших економіка сусідніх країн очікується в рази більше зростання ВВП (Молдова — на 6%, Грузія — на 9,5%).
Влада, як нездатна забезпечити зростання економіки та доходів людей, продукує безграмотні ініціативи, щоб подавати їх як турботу про людей. Результатом цієї «турботи» буде дефіцит продуктів та ще більше зростання цін на них.
Влада допомагає не людям, а великим агрохолдингам. Свіжий приклад — голосування щодо одіозного законопроекту №5600. Голосів за цей законопроект, шкідливий для промисловості та малого бізнесу, але не обмежуючий агробаронів, не вистачало. Тому довелося звертатись до парламентської групи «Довіра», яку контролюють агроолігархи. Вона підтримала законопроект в обмін на податкові пільги для великих виробників курятини законопроект раніше ставка податку на землю, де розташовані птахофабрики, була 0,95% нормативної оцінки землі, законопроектом №5600 її зменшили до 0,5% (майже вдвічі).
Це наочний приклад політико-корупційної спайка президента та депутатів «Слуг народу» з агроолігархами. Так звана «деолігархізація» на цьому тлі виглядає жалюгідно і дріб'язково. І люди це скоро зрозуміють.
Показово, що в Україні діють загороджувальні імпортні мита на цукор (50%) та олію (30%). Не дивно, що ці два соціально-значущі продукти входять до трійки лідерів подорожчання.
Рішення на поверхні — скасувати мита, щоб імпортні цукор та олія з'явилися на полицях магазинів. Збільшення пропозиції призведе до зниження ціни. Потрібно не ціни регулювати, а стимулювати збільшення пропозиції товарів. Але «Слуги народу» та їхні «лялькарі» створюють такі умови для агробаронів, щоб ціни на їхню продукцію були високими.
Також дієвим механізмом стримування цін на продукти є товарні інтервенції з Держрезерву. Але влада "закопує в асфальт" гроші через "Велике крадівництво", де 30% йде на “відкати”. Частину цих грошей потрібно було направити на закупівлю продуктів для товарних інтервенцій. За ці гроші можна купити в Держрезерві 300 тис. т цукру або 100 тис. т соняшникової олії та організувати їх продаж незахищеним верствам населення за стабільною гуртовою ціною. Але владі важливіша її обслуга, а не мільйони малозабезпечених, знедолених осіб з інвалідністю, пенсіонерів, багатодітних родин.
Депутати «Слуги народу» живуть у своєму світі, який нескінченно далекий від реальності. Приклад – заява авторитетного «слуги» Тищенка, про те, що гречка коштує 12 грн/кг. Насправді гречка коштує 45-50 грн/кг.
За такої «компетентності», і з такими шкідливими ініціативами, президентська фракція у ВР доб'ється у справі винищення українців результатів, порівнянних зі Сталіним та Гітлером.
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 13.05.2025 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 13.05.2025 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 13.05.2025 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 13.05.2025 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
24601
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 17251
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 12571
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11062
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5432