Чи можуть західні партнери України довіряти керівництву нашої держави?
Ринок електроенергії
Влада заявляє про неприпустимість електроенергії з РФ та Білорусі і одночасно проводить аукціони на доступ до міждержавних перетинів з країнами СНД.
Тиждень тому, виступаючи з трибуни Верховної Ради, Президент Литви Гітанас Наусєда закликав Україну не купувати білоруську електроенергію. За його словами, в такий спосіб Росія намагається використати Білоруську атомної електростанції (БелАЕС) для розширення свого впливу.
«Дозвольте мені додати кілька слів про спільні турботи, які нам накинула небезпечна Білоруська АЕС. Будівельник електростанції – Росія – не лише піддала ризику здоров'я жителів регіону, але й намагається використати проєкт електростанції для розширення свого впливу. Хочу прилюдно попросити владу України та її народ підтримати позицію країн Балтії щодо Білоруської АЕС та не купувати електроенергії, виробленої в Островці», - заявив Наусєда.
Перед тим, 11 лютого, Європарламент прийняв безпрецедентно жорстку резолюцію щодо БелАЕС. У документі атомну електростанцію в Островці називали джерелом небезпеки для всього Європейського Союзу. За неї проголосували 642 євродепутата, проти були 29 парламентарів, і лише 21 – утримався.
Здавалося цих аргументів українській владі мало би вистачити, аби припинити імпорт електроенергії з Білорусі та РФ, про згубний вплив якого на енергетику України вже довго говорять експерти. Тільки в 2021 році обсяг імпорту з цих країн досяг відмітки в 600 млн кВт-год. Відповідні заяви не забарилися. Практично одночасно президент Зеленський та міністр енергетики Вітренко зробили заяви, в яких підкреслили свою відданість євроінтеграційним устремлінням. Ба більше, Зеленський навіть звернувся до прем’єра Дениса Шмигаля з проханням законодавчо врегулювати питання обмеження імпорту електроенергії з країн, які не є членами Енергетичного Співтовариства, зокрема Росії та Білорусі.
Втім, подальший розвиток подій просто приголомшує. 23 березня стає відомо, що НЕК «Укренерго» провело аукціон з доступу до міждержавних перетинів на період з 1 до 30 квітня 2021 року. Переможці аукціону отримали можливість продовжувати комерційний імпорт електроенергії з Росії та Білорусі.
Хочу підкреслити, що жодних об’єктивних причин для такого демаршу не було – навесні споживання електроенергії закономірно зменшується, тож вітчизняна енергетика без проблем може виробити необхідні обсяги струму. У вимушеному резерві знаходяться десятки українських енергоблоків. В чому ж причина такого абсурдного рішення?
Перше, що спадає на думку – комерційний інтерес бізнесменів, близьких до оточення Зеленського. Зокрема, компанія «Дніпросталь-Енерго» олігарха Віктора Пінчука отримала доступ до перерізу 30 МВт. Саме ця фірма першою почала закупівлю електроенергії з Білоруської АЕС ще в січні 2021 року, викупивши доступ до перерізу на денних аукціонах. Схоже, що саме так Зе-команда розплачується з медіа-магнатом Пінчуком за лояльність його телеканалів та підконтрольних депутатів в Верховній Раді. Це типовий приклад олігархічної моделі господарювання, коли мільярдні статки для обраних здобуваються за рахунок нехтування інтересами всього суспільства.
Нагадаю, що вже у наступному 2022 році ОЕС України має повністю відокремитися від енергосистем Росії та Білорусі і перейти в ізольований режим роботи. Після цього, у 2023 році має відбутися повна синхронізація з європейською ENTSO-E. Однак, очевидно, що ці плани під загрозою. Нам можуть скільки завгодно розповідати, що метою влади в секторі електроенергетики є інтеграція з європейською енергосистемою. Але реальні дії говорять про інше – визначальним чинником державної політики залишається фінансова вигода друзів президента.
Після цього виникає риторичне питання, чи можуть західні партнери України довіряти керівництву нашої держави, якщо ті, дивлячись в очі, дають обіцянки, які потім порушують ледь не наступного дня?
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 629
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 555
- Реформа "турботи" 173
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 110
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики 75
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35295
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
29233
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 14093
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11291
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10630