Трохи про сумнівні успіхи у боротьбі з тютюнопалінням
Акцизи на тютюн
Мені вже неодноразово доводилося згадувати “Центр Громадянського Представництва "Життя". Себе вони називають громадською організацією, хоча для мене цілком очевидно, що це звичайна піарконтора, співробітники якої заробляють собі на життя піардіяльністю у сфері боротьбі з тютюнопалінням. Доходи на здійснення своєї діяльності та виплату зарплат вони отримають у вигляді грантів іноземних організацій.
Я сам не палю і запах цигарок сприймаю негативно. А враховуючи, що тютюнові вироби справді шкодять здоров'ю, тому до здійснення заходів зі скорочення цієї шкідливої звички, ставлюся в цілому позитивно. Але, враховуючи ще й свою професійну діяльність у сфері економічної аналітики та прогнозування, дивлюсь на ці заходи, у першу чергу, у контексті того, наскільки це робиться з розумінням та знаннями психології людей, логіки функціонування обігу тютюнових виробів, соціальних та економічних наслідків.
Так ось ця піарконтора днями оприлюднила заяву, що, мовляв: “Завдяки зростанню акцизів на тютюн до Державного бюджету додатково надійшло 10,6 мільярда гривень”.
Вони з пафосом наголошують, що “зростання надходжень підтверджує обґрунтованість визначеного чинним законодавством плану щорічного зростання ставок тютюнових акцизів на 20% до 2025 року. Крім того, з 1 січня 2021 р. держава гармонізувала акцизні ставки на тютюнові вироби для нагрівання і сигарили та оподаткувала рідини для електронних сигарет”.
Справді, позитивом можна вважати те, що у 2020 році акцизи зросли лише на заплановані 20%. Тобто, законодавці, принаймні, обійшлися без додаткового непередбачуваного виробниками тютюнових виробів зростання ставок акцизів.
Також, цілком логічним і правильним є те, що з 2021 року ставки акцизу на різні тютюнові вироби стали однаковими. Це треба було зробити значно раніше, бо до цих пір деякі – скажімо так - виробники малу штучну перевагу через те, що на ті ж сигарили акцизи були меншими, ніж на традиційні сигарети. Тепер ставки зрівнялися, і чесну конкуренцію можна лише вітати.
У той же час зростання з 2021 року зразу у чотири рази ставок акцизів на тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕНів), з одного боку, призвело до збільшення податкових надходжень від них у 2020 році. Саме це значною мірою визначило суттєве зростання додаткових надходжень до держбюджету (виробники та імпортери заплатили акциз наперед). З іншого — таке шалене одноразове зростання ставок акцизів на ТВЕНи неминуче призведе до карколомного зростання контрабанди їх в Україну, та, відповідно, — скорочення надходжень від них до держбюджету у 2021 році. І повідомлення про їх контрабанду вже майже не щодня потраплять у ЗМІ.
Крім того, змушений вкотре нагадати, що надмірно високі щорічні темпи зростання акцизів ведуть лише до зростання контрабанди та контрафакту тютюнових виробів.
Так, за даними компанії маркетингових досліджень “Кантар”, в цілому, середньозважений рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні у 2020 році становить 6.9%.
При цьому частка нелегальної торгівлі тютюновими виробами у жовтні стрибнула до 10%. Зазначається, що “зростання рівня нелегальної тютюнової продукції в жовтні 2020 зумовлене переважно зростанням рівня підробленої продукції до 4%”.
До речі, на підтвердження думки про зростання контрабанди тютюнових виробів, буквально вчора побачив інформацію, що в аеропорту "Бориспіль" вилучили рекордну дня них партію контрабандних сигарет вагою 10 тонн, які намагалися ввезти в Україну з Об'єднаних Арабських Еміратів.
Можна лише з сумною іронією нагадати, що у 2017 році, коли на рівні Кабміну було прийнято план боротьби з контрабандою тютюнових виробів, її частка складала лише 2,3%. Темпи росту нелегального ринку вражають. І одна з найголовніших причин цього – акцизна політика.
Експерти “Кантар” оцінюють втрати державного бюджету від несплачених податків у 2020 році на рівні 5,3 мільярди гривень.
За оцінками їхніх експертів “у 2020 році 47% продукції, немаркованої українськими акцизними марками та контрабанди має маркування для магазинів безмитної торгівлі (Duty Free Only)”.
Розглядаючи структуру нелегальної тютюнової продукції у 2020 році, вони наголошують, що нині зросла часта контрабанди з Білорусі (14%) і Молдови (5%), та значно зріс рівень продукції підробленої в Україні — до 28%. При цьому 60% контрабандної та нелегальної продукції, яка немаркована українськими акцизними марками, вироблено на таких тютюнових фабриках: Львівській (Винніківський), Гродненській та United Tobacco.
Враховуючи цю сумну статистику, можна не без сарказму зазначити, що від неадекватно швидкого щорічного підвищення ставок акцизів на тютюнові вироби, які жодним чином не корелюють а ні з доходами населення, а ні зі скороченням чисельності курців, зростають не тільки доходи контрабандистів, виробників контрафакту в Україні, митників, прикордонників та правоохоронців, які забезпечують “дах” для цього, а і статки наших грантових “громадських борців з тютюнопалінням”. У них з'являться аргументи для прохання про нові гранти від іноземних донорів — вже на ведення боротьби з контрабандною та контрафактом тютюнових виробів. І чим успішніше вони “працюють”, тим гірше економіці країни.
А щодо покращення стану здоров’я нації (через зростання підробок сигарет?), я б охоче послухав справжніх фахівців. Бо я не дуже розумію, чому організації типу “Життя”, які опікуються здоров’ям, так само несамовито піклуються й про доходи держбюджету (хоча й недолуго, і ніхто їх про це взагалі не просив). Тут має бути або одне, або друге, решта – просто піар заради особистого збагачення.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 532
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 462
- Реформа "турботи" 171
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 110
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики 74
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
34147
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
27145
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 13390
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 13085
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 10781