Законопроект №6232, яким фактично пропонуються нові редакції трьох процесуальних кодексів – ГПК, ЦПК та КАС, вже пройшов перше читання у Верховній Раді. Проекти всіх трьох кодексів передбачають широкі можливості здійснення судочинства із застосуванням суча
Законопроект №6232, яким фактично пропонуються нові редакції трьохпроцесуальних кодексів – ГПК, ЦПК та КАС, вже пройшов перше читання у ВерховнійРаді. Проекти всіх трьох кодексів передбачають широкі можливості здійсненнясудочинства із застосуванням сучасних інформаційних технологій, т.з. «електроннийсуд». Що зміниться і на що очікувати сторонам та іншим учасникам процесу від таких нововведень? Розглянемо це питання на прикладі ГПК.
По-перше, проект ГПК передбачає створення та функціонування у господарськихсудах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Аналогічне положення міститься і в проектахЦПК та КАС. ДО речі, відповідні змінипропонуються і до КПК.
ЄСІТС забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) велектронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, міжучасниками судового процесу. Це важливо.Всі ми знаємо, що до останнього часу передача паперової справи з суду першої інстанціїдо апеляційного або касаційного суду могла тривати тижнями. І знайти, хто жвинний у такій ситуації, або як можна фактично прискорити передачу, іноді булодуже важко.
Крім того, позовні та інші процесуальні документи підлягають обов'язковійреєстрації в ЄСІТС в день надходження документів. Визначення судді або колегіїсуддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи також здійснюється ЄСІТС.Будемо сподіватись, що ЄСІТС унеможливить зловживання та «ручне» втручання нацих стадіях. Проект ГПК передбачає, що несанкціоноване втручання в роботуЄдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизованийрозподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установленузаконом.
Через ЄСІТС суд зможе направляти судові рішення та інші процесуальнідокументи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчинятиінші процесуальні дії в електронній формі.
Цікаво, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі,судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єктигосподарювання державного та комунального секторів економіки в обов'язковому порядку реєструютьофіційні електронні адреси в ЄСІТС. Інші особи реєструють свої офіційніелектронні адреси в добровільномупорядку.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС можуть податипроцесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній форміз використання власного електронного цифрового підпису.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС суд вручаєбудь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно велектронній формі. Проте , це не не позбавляє їх права отримати копію судовогорішення у паперовій формі за окремою заявою.
Важливо звернути увагу, що реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електроннійформі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізнішенаступного дня з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму тадолучаються до матеріалів електронної судової справи.
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються вдодатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бутиоглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судомапеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідноїапеляційної чи касаційної скарги.
По-друге, проект ГПК вводить таке поняття як «електронні докази» (стаття 97).
Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, якамістить дані про обставини, що маютьзначення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі, текстовідокументи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо),веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення,метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можутьзберігатись, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільнихтелефонах та ін.), серверах, системах резервного копіювання, інших місцяхзбереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Проектом ГПК передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або велектронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом. Учасники справи мають право подаватиелектронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченомузаконом. Однак, паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити пронаявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (електронну копію)електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власноїініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу.Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставитьпід сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судомдо уваги.
По-третє, завданням ЄСІТС є також фіксування судового процесу і участьучасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відео конференції.Так, проект ГПК прямо передбачає, що учасники справи мають право брати участь усудовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. У такомувипадку учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимівідеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронногоцифрового підпису. При цьому, ризики технічної неможливості участі увідеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несеучасник справи, який подав відповідну заяву.
Важливо звернути увагу, що свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можутьбрати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно уприміщенні суду.
Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби ітехнології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційнубезпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути табачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді,здійснювати інші процесуальні права та обов'язки.
Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогоютехнічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференціїзберігається в матеріалах справи.
Цікаво, що якщо всі учасники справи берутьучасть у судовому засіданні в режимі відеоконференції, транслювання перебігусудового засідання в мережі Інтернет здійснюєтьсяв обов'язковому порядку.
Також, слід звернути увагу, що проектом ГПК (стаття 328) передбачено, що наказигосподарського суду викладаються в електронній формі з використанням ЄСІТС і підписуютьсяелектронним цифровим підписом судді. Протягомп'яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ вноситьсядо Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія надсилаєтьсястягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності,рекомендованим чи цінним листом. Длявідкриття виконавчого провадження стягувану достатньо подати органу державноївиконавчої служби, приватному виконавцю відповідну заяву. Виконавець не пізнішенаступного робочого дня з дня надходження заяви отримує в реєстрі е-копіювиконавчого документа та виносить постанову про відкриття виконавчогопровадження у справі.
Варті уваги також і зміни до Закону України про «Про судовий збір», якіпередбачені законопроектом №6232. Так, при поданні до суду процесуальнихдокументів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониженнявідповідного розміру ставки судового збору. Крім цього, також зручною новелою єі можливість сплати судового збору за подання процесуальних документів велектронній формі за допомогою ЄСІТС таз використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
І, наостанок, законопроектом №6232 в Перехідних положеннях передбаченопоступове впровадження «електронного суду», а саме через 90 днів з дняопублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України»та веб-порталі судової влади повідомлення про початок функціонування Єдиноїсудової інформаційно-телекомунікаційної системи. Тож ще є час все уважновивчити та підготуватись. Адже, сучасний світ вже неможливо уявити безінформаційних технологій. І судова система не повинна стати виключенням з цьогоправила.
