Cпроможна громада це – синергія публічної влади та ініціатива мешканців громад.
Нинішню систему місцевого самоврядування потрібно змінити швидко, професійно і якісно, рухаючись системно й послідовно, починаючи з базового рівня; сьогодні краще розглядати не добровільне об’єднання, а розукрупнення районів. Якщо ми підемо на добровільне об’єднання громад, то гібридний характер адміністративно-територіальної реформи отримає дивну ситуацію: об’єднається відсотків 10, можливо 20, а решта не об’єднається. Ми знову не будемо розуміти, як ми організуємо владу.
Об’єднанню громад немає альтернативи, оскільки більшість сформованих сьогодні громад неспроможні, не вирішена проблема великих міст, фінансове навантаження зросло, оптимізація соціальної інфраструктури не відбувається, а нові громади не стали заробляти більше, вони перестали адмініструвати податки, шукати нові надходження, задовольняються переданим їм ПДФО.
Для здійснення чітко продуманої системної реформи необхідні зміни до Конституції в частині децентралізації; більшість законів прийнятих у Верховній Раді України, які стосуються об’єднання територіальних громад – є не конституційні та мають багато зауважень, перш за все, Закон України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”.
Рух який зараз є – це зміни, які ведуть до невідомого! Без спроможної громади – нема перспективи! Cпроможна громада це – синергія публічної влади та ініціатива мешканців громад. Неспроможна громада – руйнівний патерналізм.
Спроможна громада визначається трьома факторами: населення, територія і економічна база (необхідно закладати спроможність на 20-25 років, обґрунтована чисельність громади 12-15 тис.).
Ми повинні разом робити реформи, впевнено рухаючись до змін й кінцевої мети, спрямованої на формування спроможних громад, забезпечення сталого розвитку, наближення соціальних та гуманітарних послуг до споживача, створення базової одиниці – громада-район шляхом розукрупнення районів, створення 3-4 таких громад на території колишніх районів.
Децентралізацію необхідно здійснювати з метою задовольнення потреб людей у якісних послугах з боку влади; оптимізації системи управління, яка має бути більш мобільною, функціональною та менш затратною; збільшення можливості місцевого самоврядування у вирішенні найбільш нагальних питань людини та посилення їх впливу на місцевий економічний розвиток; запровадження реальних механізмів місцевої демократії: ми обираємо владу, яка може вирішувати наші проблеми і ми можемо впливати на ці рішення.
Реальне місцеве самоврядування на базовому рівні – це пробудження ініціативи і відповідальності десятків мільйонів – альтернатива політиці патерналізму.
