Регресний позов страховика до страхувальника
Регресний позов страховика до страхувальника: суперечливість судових рішень з причин недосконалості Закону.
Напевно кожний юрист, який практикується на вирішенні спорів, що виникають з дорожньо-транспортних пригод, стикався із регресним позовом страхової компанії до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу. Загальне право на регрес, тобто право особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, на зворотню вимогу до винної особи закріплене в ст. 1191 Цивільного кодексу України. У сфері автоцивільної відповідальності право страховика на регрес передбачено пунктом 38.1 статті 38 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон №1961-IV). Цією статтею Закону встановлені випадки, при яких страхова компанія після виплати потерпілому у ДТП страхового відшкодування має право вимагати у винуватця ДТП компенсації понесених витрат у розмірі сплаченого страхового відшкодування.
Підпунктом «ґ» пункту 38.1 статті 38 Закону №1961-IV передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право пред’явити регресний позов до страхувальника у випадку, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону. Задовольняючи позови страховиків з цієї підстави суди виходять із невиконання водієм встановленого обов’язку письмово повідомити страхову компанію про ДТП у 3-х денний строк. Однак проблема у тому, що із прийняттям ще в 2011 році Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування», статтю 33 Закону № 1961-IV було доповнено, у зв’язку із чим обов’язок вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП було викладено уже в підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону № 1961-IV. Проте вказані зміни щодо нумерації зазначеного підпункту до статті 38 цього Закону внесені не були. Результатом недосконалості Закону № 1961-IV на сьогоднішній день є велика кількість суперечливих рішень судів з приводу стягнення коштів в порядку регресу з підстави несвоєчасного повідомлення про страховий випадок. Іншими словами, одні суди при розгляді таких справ просто не беруть до уваги помилку законодавців та задовольняють регресні позови, керуючись правовими позиціями та роз’ясненнями Верховного Суду України, а інші відмовляють в їх задоволенні, оскільки з точки зору «букви закону» вони є безпідставними.
Слід уяснити, що коли два різні суди чи судді застосовують одне й те саме положення закону протилежним чином, це прямо порушує один із ключових принципів верховенства права, оскільки право є вищим ніж розсуд осіб, які застосовують правові норми. Це означає, що, як мінімум, в одному із цих випадків суд діяв не відповідно до закону і принципу верховенства права. Тільки одностайна інтерпретація закону за однотипними казусами може бути правильною, а не підміна закону власними ідеями й волею окремих суддів.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1636
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 489
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 449
- Реформа "турботи" 152
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 99
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
30414
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19307
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
18988
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 13049
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 11383