"Есть хотелось..."
Не все начинали с воровства и бандитизма. Кто-то начинал с нуля
Олигарх не олигарх, крутой не крутой, но деньги у него имеются. Как принято говорить в народе, «побольше, чем у нас». Вот я на вечеринке-корпоративе и спросил у него, не очень еще возрастного бизнесмена, как он начинал. Ну, в смысле, про «секрет первого миллиона».
— Когда будет миллион, расскажу. Пока его еще нет. Я же не с комсомола начинал. И не с папиных денег. Мне папа вообще — за успешное окончание первого курса подарил «Сникерс» или «Марс». Больше просто не мог...
У меня где-то немножко ёкнуло, вспомнил родное. И — не удержался:
— А что же двигало? Чтоб самому крутиться?
— Есть хотелось...
Если бы мгновенно — я бы подумал: заготовка. Нет, было иначе: подумал, посмотрел в глаза и ответил. Максимально честно и без понтов.
Я — верю. Помню то время — начало 90-ых — когда вечерами боялись выходить, когда в зарождавшихся кафе/ресторанчиках вилки и ложки давали под денежный залог, насчет чашек и тарелок не помню — врать не буду. Инженеры тогда массово становились бухгалтерами, учителя учились брать взятки, а Алекперовы-Абрамовичи-Ахметовы только начинали делать первые бизнес-шажки да бизнес-апперкоты.
И многим студентам (тем, кто рискнул стать студентом в такое время) просто хотелось кушать. А хватало не всегда. Я тогда уже был вузовским преподавателем, поэтому знаю. Помню. Не забуду.
«Есть хотелось»... Это — откровенно. Так и было. Не все начинали с воровства и бандитизма. Кто-то начинал с нуля. Или с головы, или просто с крутиться. Был недолгий промежуток времени, когда этого оказывалось достаточно: рынок еще был «не схвачен», и что-то можно было закрутить даже без стартового капитала.
Это сейчас модно стало говорить о самореализации, о внутренней душевной потребности в создании рабочих мест. «Купил за доллар — продал за два, купил за два — продал за три. А потом... умер дядюшка, который завещал мне миллион». Шутка известная, особенно сейчас, когда докучают вопросами о первом миллионе. И на этом фоне — по-детски настоящее:
«Есть хотелось»...
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 13.05.2025 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 13.05.2025 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 13.05.2025 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 13.05.2025 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
24884
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 17694
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 13591
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11062
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5439