Україна, як фінансовий заручник Приватбанку
Потрібно розуміти і те, що в разі доведення провини певних осіб, у винних може не виявитися активів для стягнень. Але це вже наступна проблема. Поки потрібно зосередитися на збиранні доказової бази.
У переговори про умови реструктуризації і стягнення зколишніх власників «Приватбанку» проблемних кредитів можуть залучитизовнішнього гравця. І він може радикалізувати комунікацію нинішнього власникабанку – держави – із колишніми акціонерами.
Меморандум, укладений Україною з Міжнародним валютнимфондом, передбачає залучення із весни 2017-гоміжнародної визнаної компанії для аудиту всіх операцій ПриватБанку, із початку з2010 року. Ця компанія від імені чинного керівництва банку вестиме перемовини ізколишніми власниками щодо умов реструктуризації і стягнення із них проблемнихкредитів. Обсяги таких кредитів, за оцінками експертів, можуть сягнути 155 млрдгривень.
У понятті міжнародної визнаної компанії, яке міститься уМеморандумі, ідеться про наявність у неї значної частки ринку у кількох країнах.Впливовість позицій визначається історією, досвідом, економічним рейтингом,фаховими досягненнями.
Безумовно, залучення західних аудиторів посилить позиціїнинішньої команди ПриватБанку і сприятиме глибшій комунікації із попередньою. Принаймні,цей фактор точно робитиме її стійкішою і успішнішою. Адже держава продемонструєяк відкритість процедур стягнення і реструктуризації, так і забезпечитьмаксимальну неупередженість процесу. Наявність в команді міжнародних аудиторівдозволить владі будь-коли делегувати їм вирішення питань, які можуть виявитися надскладнимидля українських фахівців.
Реальність повернення 155 млрд за сприяння посередника наразіоцінити складно. Але можна прогнозувати дії, які, імовірно, ініціює посередник.Очевидно, що рано чи пізно виникне необхідність порушення і супроводувідповідних кримінальних проваджень. Вони можуть стосуватися як екс-менеджерівбанку, так і урядових держчиновників фінансово-банківського блоку.
Важливо розуміти, що процес доведення провинитоп-менеджерів у виникненні проблемної заборгованості непростий. Без наявностідосвідчених, вузькопрофільних фахівців він практично неможливий. Тому на цьомуетапі команда ПриватБанку потребує досвідченого міжнародного посередника.По-перше, у того повинні бути необхідні знання і досвід. По-друге, він має бутинезалежним від впливів українського банківського ринку. І, по-третє, - він буденалаштований на досягнення результату, а не його приховування. Гроші в Українійому заплатять саме за це. І він їх намагатиметься не втратити.
Залучення посередника стане певною гарантієюнеупередженого розгляду питання. Там, де може «здригнутися» рука українськогослужбовця, зовнішній експерт має встояти. Тому судова перспектива справ щодоПриватбанку залежатиме від об'єктивності його висновків.
Нагадаю, що Закон «Про банки і банківську діяльність»передбачає цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальністьпосадової особи за порушення вимог законодавства, зокрема нормативно-правовихактів НБУ. Ідеться про ризикові операції, які загрожують інтересам вкладниківчи інших кредиторів банку або доведення банку до неплатоспроможності. Навітьповерхневий аналіз ситуації з банком показує наявність цих дій.
Я допускаю виявлення невідомих фактів видачівисокоризикових кредитів посадовими особами ПриватБанку на пов'язані структури.Можуть проявитися інші операції, а також факти викривлення фінансовоїзвітності. Вони могли із різних причин не включатися в аудиторські звіти запопередні періоди. Якщо згадані факти будуть виявлені, у держави виникнутьдодаткові питання не тільки до колишніх менеджерів банку, але і до аудиторів,які в різний час інспектували ПриватБанк.
Потрібно розуміти і те, що в разі доведення провинипевних осіб, у винних може не виявитися активів для стягнень. Але це вже наступнапроблема. Поки потрібно зосередитися на збиранні доказової бази.
Я поділяю думку про те, що економічні розслідування невплинуть негативно на подальший розвиток фінансової установи. Вони не зашкодятьфінансовій стабільності ПриватБанку. Вкладникам нема чого хвилюватися. Але майбутнєбанку все ще залишається заручником його небездоганного минулого. І цього«заручника» необхідно звільнити ...
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 13.05.2025 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 13.05.2025 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 13.05.2025 10:40
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 23671
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11076
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
9736
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 6442
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 5499