Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
06.07.2015 16:20
Уряд та НБУ ігнорують проблеми валютних позичальників
Влада повинна допомогти хоча б тим валютним позичальникам, які мають єдине житло
Після перемоги Революції гідності проблема валютних кредитів, які взяли українці, постала дуже гостро. Курс долара злетів просто "до небес" і це поставило сотні тисяч, мільйони наших співгромадян в жахливу ситуацію, коли вони опинились під загрозою просто втратити все.
Ці люди обирали нову владу, яка зараз працює в Україні, сподіваючись, що це питання хоч якось зрушиться з мертвої точки. Однак, на превеликий жаль, ми змушені констатувати, що ні Уряд, ні Національний банк, ні влада взагалі не зацікавлені вирішувати цю кричущу проблему. Вони лише імітують бажання її вирішувати, ще більше обманюючи людей.
Сьогодні банки і колекторські компанії здійснюють агресивний тиск на людей, які отримали валютні кредити, щоб у них забрати останнє майно чи гроші.
Депутати від партії "ВОЛЯ" виступають за пошук компромісного варіанту у вирішенні проблеми валютних кредитів.
Ми вважаємо, що скандал, який розгорівся навколо закону №1558-1, у зайвий раз підтверджує, що нарешті необхідно звернути увагу на проблему валютних кредитів, та спонукає якнайшвидше знайти шляхи для її вирішення.
На наше переконання, є декілька причини, що призвели до соціально-економічної напруги.
По-перше, це бездіяльність Уряду та НБУ, які уже кілька років ігнорують вирішення цього питання.
По-друге, не фаховість і безвідповідальність колишнього керівництва НБУ (яке зараз також при владі), яке після кількох економічних криз (стрімкого девальвації гривні) дозволило і стимулювало кредитування в іноземній валюті фізичних осіб, а також заохочувало нести гроші в банки на депозити, формуючи хибну уяву про ефективність дій і діяльності НБУ і стабільність банківської системи. Чим обманули і вкладників і позичальників.
По-третє, це шалений тиск на позичальників з боку банків і колекторських компаній.
По-четверте, відсутність контролю за коштами, які виділялися НБУ для рефінансування банків, непрозорий механізм надання відповідних коштів.
Так, у 2014 році НБУ розподілив між банками 222 млрд гривень, у тому числі довгострокових кредитів — 115,6 млрд гривень. Ці гроші не були повернуті вкладникам, вони були просто виведені на фіктивні рахунки, пов'язані з власниками банків. Про це свідчить той факт, що у підсумку чимала кількість банків, які отримали кошти, все одно збанкрутували.
З 2008 року жодного власника банку не покарали. Це повна дискредитація довіри до влади, довіри до банківської системи. І ті горе-керівники, які тоді приймали ці рішення, зараз мали би бути відповідальними за десятки самогубств позичальників.
Серед варіантів вирішення проблеми з валютними кредитами "ВОЛЯ" пропонує:
По-перше, реструктуризувати валютні борги. Можливо, це потрібно зробити за іншою схемою, ніж та, яка запропонована в згаданому законопроекті. Реструктуризація мала б, в першу чергу, стосуватись тих, хто за отриманий кредит придбав соціальне житло, яке є єдиним, в якому позичальник живе і не стосуватись тих, хто робив з цього бізнес на квартирах чи авто.
По-друге, потрібно створити єдину базу майна, нерухомості позичальників, які уже виплатили великий відсоток за іпотекою. Для таких позичальників може бути запропонована інша модель.
В країнах Європи, де були схожі проблеми, були зроблені негайні кроки щодо реструктуризації. Держава взяла на себе відповідальність і були запропоновані різні шляхи виходу. Вони запровадили часткові державні гарантії для реструктуризації, дійшли згоди з комерційними банками про коригування термінів та строків погашення та здійснювали інші кроки для полегшення життя позичальників.
Українцям також необхідна допомога. Якщо влада не знає як і не хоче вирішити цю проблему, то має публічно про це заявити.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Gaming в Онтаріо, або як Операторам успішно отримати ліцензію Ольга Ярмолюк 17:48
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак 13:05
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
Топ за тиждень
Популярне
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 10151
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
9122
-
Зеленський-2025 проти зразка 2019 року. Як шість років та війна змінили президента України
4036
-
Власник вареничних "Балувана Галя" знову судитиметься із мережею "Галя Балувана"
Бізнес 3603
-
ЄС уперше ввів санкції проти Росії за застосування хімічної зброї в Україні
Бізнес 3548
Контакти
E-mail: [email protected]