Києву потрібна єдина система транспорту
У комунальному транспорті немає ні централізованої системи обліку пасажиропотоку, ні єдиного електронного квитка.
Сумно, але Київ у плані розвитку транспорту загального користування відстає не лише від європейських столиць, але й від деяких інших українських міст.
У комунальному транспорті немає ні централізованої системи обліку пасажиропотоку, ні єдиного електронного квитка.
Крім того, значну частину маршрутів окупували "маршрутки", які є величезною корупційною чорною дірою для ніким не облікованої готівки.
Виходить, ми не лише сплачуємо значну частину своїх коштів у "тінь", звідки вона не повертається, але й не отримуємо якісних послуг перевезення. Фактично, кожен пасажир і утримує інфраструктуру, і ще й сплачує корупційну ренту.
При цьому всі новації, які пропонує столична влада на фоні такої ситуації, – це чергові хвилі підвищення тарифів на проїзд.
Виходить, кінцевий користувач змушений оплачувати з власної кишені некомпетентність та корупцію чиновників.
Тобто між екстенсивними заходами (змусити споживача платити більше) та інтенсивними (система обліку, виведення грошей з тіні, усунення корупційних ризиків), влада обрала екстенсивні.
Так чи інакше, бачення того, як має розвиватися міський транспорт, існує. Воно вилилося в регуляторний проект рішення Київради "Про організацію перевезення пасажирів та оплату проїзду на міських маршрутах (лініях) загального користування у місті Києві". Його опублікували 11 липня.
Крім того, 11 липня в УНІАН було організовано презентацію проекту для представників ЗМІ.
Для столиці він інноваційний, хоча для цивілізованих країн це просто перелік стандартних заходів для запуску процесу створення функціональної транспортної системи і її якісної роботи.
Найбільш принципові пункти проекту:
– Поступова відмова від "маршруток";
– Створення електронного квитка з системою багаторазових проїзних на різні періоди для максимально вигідного користування для кінцевого споживача послуги;
– Запровадження автоматизованої системи обліку оплати і пасажиропотоку.
Це лише найбільш загальні заходи, що пропонується впровадити. Насправді проект дуже широкий, детальний і пропонує багато необхідних речей.
Наприклад, відповідальність за недотримання режиму перевезення (графіки, невиходи на маршрут тощо), обов’язкове здійснення дослідження транспортної мобільності, чітка регламентація порядку емісії та продажу квитків, вдосконалення системи інформування пасажирів тощо.
У цілому, замість запропонованих владою 1300 гривень на місяць на одного пасажира в якості повного спектру транспортних послуг (використання всіх видів міського транспорту), запропонований проект дозволить знизити цю суму до 500-600 гривень. Наприклад, у Варшаві цей показник коливається на межі 700-800 гривень.
Ухвалення проекту дозволить запровадити чітку та прозору систему контролю за рухом коштів і виключить перевізників – чи то комунальних, чи то приватних – із ланцюжка, по якому вони рухаються. Це буде серйозний удар по корупції.
Звісно, для втілення в життя цього проекту має бути суспільний запит. Навряд чи хтось зможе сказати, що міський транспорт у Києві надає якісні послуги та перебуває в належному стані.
Проте мешканці столиці повинні активно тиснути на владу з метою ухвалення такого рішення і його впровадження. Це у спільних інтересах всіх нас.
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 13:13
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів Юрій Григоренко 12:55
- Тимчасове вилучення майна у кримінальному провадженні Сергій Пагер 08:27
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію Тетяна Огнев'юк вчора о 18:24
- Китай, Індія, Польща, Угорщина: сперечаємося чи торгуємо? Любов Шпак вчора о 16:03
- Вдячність, як ключ до власного життя Алла Заднепровська вчора о 12:59
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ Ольга Рубітель 26.05.2025 22:13
- Cмарт контракти в енергетиці: чи готова Україна до диджиталізації ринку Ростислав Никітенко 26.05.2025 12:54
- Акт догляду: коли держава перетворює турботу на бюрократію Світлана Приймак 25.05.2025 00:57
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук 24.05.2025 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 24.05.2025 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Хто вбив Андрія Портнова? 3765
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 966
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 199
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 130
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 122
-
Вітчизняний Patriot. Чи міг ЗРК "Кільчень" захистити українське небо
Технології 88310
-
Український defence-стартап, який розробляє системи deep strike, отримав $5 млн інвестицій
Технології 36694
-
У Раді запропонували знизити нештрафований поріг перевищення швидкості до 10 км/год
Бізнес 9088
-
Бум ШІ-музики: як українці генерують пісні та який із цього прибуток
Технології 6759
-
BLUETTI представляє Apex 300: електростанція для дому, автофургонів та автономного життя
Новини компаній 5575