Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх
Чому для комунальних, військових та інших лісгоспів залишили винятки на мільярди?
В Україні продовжуються системні реформи лісової галузі, і головним драйвером цього процесу було і є державне підприємство “Ліси України”.
Це масштабне об’єднання колишніх лісгоспів в одну компанію ДП «Ліси України», яке взяло курс на прозорість, цифровізацію та рівні умови для бізнесу.
І це хороший факт.
Завдяки рішучості та принциповості керівництва підприємства, зокрема таких постатей як Юрій Болоховець, Віктор Смаль, та за участі куратора – тодішнього заступника керівника Офісу Президента Ростилава Шурми, вдалося зробити те, що десятиліттями ігнорувалося: навести лад у лісовій сфері, яка була осередком “тіньового лісу”.
Що зроблено: перелік ключових змін:
• Зупинено мільярдну «схему» державної переробки лісу.
• Запроваджено електронний сертифікат походження деревини (тобто - нема прямих контактів з чиновниками) - серйозний крок до прозорості.
• Впроваджено «фотофіксацію» деревини — кожне завантажене авто з лісом фіксується в режимі реального часу. Цей інструмент унеможливлює під виглядом дров вивозити ділову сировину або робити під одну ТТН два і більше рейсів.
• Електронні аукціони (біржові торги): усі деревообробники — малі, середні та великі — отримали рівні права доступу до сировини.
З нещодавніх втілених позитивних кроків - практично вся заготівля деревини виведена на відкритий ринок.
Це ще один реформаторський підхід ДП “Ліси України”, який дозволив ліквідувати прямі “договори” та тіньовий обіг лісу при заготівлі деревини.
І, як і слід було очікувати, ці кроки викликали шалений спротив і саботаж з боку старих корупційних зв’язків, які роками жили за рахунок масштабних інтелектуальних схем та інших зловживань.
Але це — нормальний процес для будь-якої глибокої реформи. Ринок поступово перебудовується, формується нова логіка взаємин, і прозора модель продажів уже показує свою ефективність.
Але, на жаль, залишилися “території недоторканних”
На жаль, реформи досі не охопили, орієнтовно, 27% всіх лісів. Мова йде про агролісгоспи, яких найбільше у Житомирській області, військові та інші лісгоспи тощо.
І саме там зосереджено найбільше зловживань:
- Фотофіксація відсутня, а контроль формальний і мінімальний.
- Ділова деревина часто маскується під дрова й вивозиться під виглядом дров.
- Правоохоронці іноді не контролюють, а прикривають — як це було роками до цього.
- Жодної критики в інформаційному полі, хоча саме там — найбільші обсяги “сірої” деревини.
- Продаж деревини здійснюється непрозоро: через «прямі» контракти у формі «редукціонів» тощо.
У той час, як реформоване ДП “Ліси України” щодня піддається тиску, фейкам, кримінальним провадженням, на агро- і військові лісгоспи не падає жодна тінь підозри. Питання риторичне: чому?
Хоча саме ці структури продовжують працювати за старими, непрозорими схемами.
Чому важливо ввести агро- та військові лісгоспи в структуру ДП “Ліси України”?
По-перше, це додатковий ресурс деревини, який сьогодні критично необхідний деревообробному бізнесу. Підприємці регулярно наголошують: дефіцит лісосировини не дає змоги розвивати виробництво та забезпечувати робочі місця.
По-друге, інтеграція агро- і військових лісгоспів у структуру ДП “Ліси України” дозволить:
• встановити єдині правила гри для всіх;
• вивести з тіні мільярди гривень, які зараз осідають у “схемах”;
• забезпечити доступ до деревини для добросовісних виробників, а не для “наближених” до старої системи.
Висновок
Реформа в ДП “Ліси України” — це реальний приклад того, як можна і потрібно управляти державним ресурсом чесно. Але повноцінний ефект можливий лише тоді, коли всі учасники ринку будуть працювати за однаковими правилами.
Включення агро- і військових лісгоспів у структуру ДП “Ліси України” - це не лише логічне продовження реформи, а й шанс для бізнесу отримати додатковий легальний ресурс, замість спостерігати, як він і далі вивозиться через “сірі” схеми.
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський вчора о 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова вчора о 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер вчора о 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 04.06.2025 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 04.06.2025 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 443
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 282
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 222
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 100
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 84
-
"Шквал" проти "Блискавки". Як Dassault Rafale може потіснити F-35
Технології 21581
-
Торговий дефіцит США різко скоротився завдяки найбільшому в історії падінню імпорту
Фінанси 20056
-
Індійський захист у геополітиці: Київ може позбавити Москву підтримки країн "глобального Півдня"
Думка 18776
-
Розмова Трампа з Путіним – що вона означає для України
Думка 15909
-
Україні оголосили дефолт за ВВП-варантами. Які наслідки для економіки та громадян
Фінанси 12129