"Сам дурень": як держава "законно" відбирає ваші гроші
І знову поговоримо про ПДВ, а точніше – про систему електронного адміністрування.
З якою ми хоч уже й змирились, і ніби навчились жити в цих реаліях, але яка час від часу вводить в ступор як бухгалтерів, так і юристів.
Отже, що відбувається з реєстраційним лімітом ПДВ, якщо у підприємства є переплата з ПДВ?
Забігаючи наперед, скажу – нічого… Мовляв, «дякуємо вам, шановний платнику податків, що помились і сплатили більше, але далі ми самі знаємо, що робити з вашими грошима».
Реальна ситуація: підприємство випадково замість того, аби перерахувати кошти на свій електронний рахунок та збільшити ліміт для реєстрації ПДВ, перерахувало кошти до державного бюджету на рахунок, на який власне і сплачується цей ПДВ. Аби не втрачати час, підприємство цього разу вже правильно поповнює свій рахунок для реєстрації ПДВ... Реєструє всі необхідні податкові накладні, здає декларацію. Пересвідчується, що нічого не винне державі, і хоче повернути свої кошти, які були випадково сплачені...
І тут починається найцікавіше. Відповідно до ПКУ, повернення помилково сплачених до бюджету коштів відбувається виключно на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ.
Ніби й непогано – якби не одне «але»: повернута сума не збільшує ліміт ПДВ... і жодним чином не впливає на можливість платника збільшити реєстраційний ліміт на цю суму.
Тадам!!!
А що ж нам говорить ПКУ? П.200-1.5 ст. 200-1 визначено, що кошти з електронного рахунку можуть бути використані лише на перерахування до держбюджету, або ж на погашення податкового боргу.
Якщо податкового боргу немає, то поверненню на поточний рахунок платника підлягає не весь залишок коштів на електронному рахунку, а лише різниця між сумою коштів на цьому рахунку і задекларованими податковими зобов’язаннями за поточний звітний період.
Отже, повернення переплати ПДВ на електронний рахунок платника збільшує залишок коштів на електронному рахунку, але не збільшує реєстраційний ліміт...
От і виходить, що гроші нібито є, але розпорядитись ними на власний розсуд підприємство не має права... Бо за нього це зробили.
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко вчора о 23:41
- Gaming в Онтаріо, або як Операторам успішно отримати ліцензію Ольга Ярмолюк вчора о 17:48
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська вчора о 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак вчора о 13:05
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко вчора о 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер вчора о 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 19.05.2025 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 19.05.2025 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 19.05.2025 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
-
Андрій Портнов: історія, що починалась в кримінальному Луганську, а закінчилась у Мадриді
43491
-
Зумери поступово відмовляються від навички, яка супроводжувала людство протягом 5500 років
Життя 19526
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
10020
-
Зеленський-2025 проти зразка 2019 року. Як шість років та війна змінили президента України
6779
-
Політичний покер. Як CША програють підготовку до війни з Китаєм, а Путін цим користується
4831